Ik knutsel al een paar jaar graag aan mijn oude racefiets en vond onlangs een fijne pagina van twee liefhebbers die precies verwoorden waarom ik het doe: het is leuk, je leert je fiets beter kennen en je bespaart er geld mee.
Op hun site verzamelen ze handige tips en video's, van klassieke zadels van Brooks en Lepper tot het vervangen van stuurlint en retrobandjes. Wat ik het meest waardeer, is dat ze ook eerlijk verwijzen naar goede vakmensen voor wie liever geen vieze handen maakt.
Zelf merkte ik dat de gemiddelde fietsenmaker vaak niet goed thuis is in die oude spullen. Veel onderdelen van een racefiets uit de jaren zeventig of tachtig vergen speciaal gereedschap, en sommige onderdelen zijn lastig te vinden. Juist daarom is zelf doen zo'n fijn gevoel — je raakt eraan gehecht.
Mijn tip voor wie wil beginnen: start klein, bijvoorbeeld met stuurlint of banden, en kijk goed naar remmen en naven. Het geeft veel voldoening als zo'n oude fiets na tientallen jaren weer netjes rijdt.
Bron: Klassieke Nederlandse Racefietsen
Petit coup de cœur dans l'agenda de cet automne : Musette & Bicyclette revient le samedi 17 octobre 2026 au Pouget, dans la Vallée de l'Hérault. Le principe parle tout de suite aux amoureux des vieux vélos : on sort sa plus belle bicyclette ancienne, on enfile une tenue rétro et on part rouler dans une ambiance inspirée du siècle dernier.
Nouveauté cette année, tout se passe sur une seule journée. Deux parcours au choix :
- « As du Guidon », 44 km, pour les amateurs de randonnée : on traverse les paysages viticoles de la Vallée de l'Hérault au rythme des haltes gourmandes, des animations et des découvertes du patrimoine.
- « Pédale Douce », 16 km, accessible à tous : familles, curieux, ou celles et ceux qui n'ont pas de vélo ancien mais veulent goûter à l'univers de l'événement.
Autour des randonnées, il y aura des producteurs locaux, des dégustations et, pour terminer la journée, un bal swing façon guinguette. C'est exactement ce que j'aime dans ces randos rétro : le vélo ancien n'y est pas une pièce de musée, c'est une excuse pour rouler ensemble, tranquillement, et prendre le temps.
Les inscriptions aux randonnées se font sur le site de l'événement :
https://rando-musetteetbicyclette.fr/
Source : Communauté de communes Vallée de l'Hérault
На офіційному сайті Eroica Japan опублікували деталі траси «MITSUKUNI 150», яка відбудеться 1 листопада. Мені стало цікаво, як побудовано маршрут заходу на вінтажних велосипедах, тож я зробив короткий огляд.
Старт і фініш — у штаб-квартирі Eroica Japan, в колишній початковій школі Ісодзакі. Дистанція становить 151,8 км, набір висоти — 1 401 м: 16,3 км ґрунтової дороги і 135,3 км асфальту. Старт о 6-й ранку, контрольний час спливає 1 листопада о 19:00.
Пункти харчування теж мають характер. Після пункту Токаі на 10,4 км (музей ядерної науки в селищі Токаі) йдуть пункти Хітачі на 27,1 км (прибережний вихід від станції JR Хітачі), греблі Дзюо на 38,1 км, 7-Eleven в Оті на 63,6 км, а на 73,8 км — рибний центр Хітачі, де можна пообідати. Далі Оарай на 95,6 км, Хінума на 120,4 км (природний парк Хінума) і нарешті Reynolds 531 на 132,8 км (Humming Road 513). Назва — шана хромомолібденовій трубі Reynolds 531.
Найбільше приваблює сама ідея траси: неспішно крутити сталевим велосипедом повз приморські містечка й озеро, з ділянками ґрунту по дорозі. Оскільки майже 90% — асфальт, можна насолоджуватися характером велосипеда і водночас накручувати кілометри. Якщо думаєте взяти участь, деталі маршруту й регламент уточніть на офіційному сайті.
Джерело: Eroica
Я люблю велосипедні збірки з історією, і в останньому Reader's Rig на Bikepacking.com якраз така є: DEAN Colonel 1996 року від Мер, вінтажний гірський велосипед, переобладнаний під bikepacking і відправлений на стежки Озарків.
Мер живе на північному заході Арканзасу, працює в туризмі й давно поринула у велосипеди: починала волонтеркою у велокухні, працювала механіком, головним майстром і врешті стала власницею крамниці. Вона також допомагає організовувати велогрупу Dilly Dally. На початку велокар'єри вона захоплювалася індивідуальними збірками колег, але грошей на таку не було. Коли гроші нарешті з'явилися, вона обрала бюджетний шлях: місцева неприбуткова організація Pedal It Forward отримала раму як пожертву, і Мер купила її майже готовою за 200 доларів.
Штатні обода були тріснуті, тож вона перенесла втулки Shimano XTR M950, які, за її словами, варті своєї ваги в золоті, на обода Velocity Cliffhanger 26 дюймів. Це також дало змогу використовувати безкамерні шини, що дуже корисно на нерівній місцевості Озарків. Решта здебільшого з запасу деталей і кількох недорогих компонентів, які вона хотіла спробувати: привід Microshift Advent MX, вилка Surly, шатуни Paul, педалі MKS Gamma і старі гальма Avid.
Мер каже, що це не найшикарніший велосипед з тих, які вона збирала, але, можливо, один із найвеселіших. Особисто мене в старих сталевих і титанових рамах найбільше приваблює те, що вони винагороджують тих, хто любить копатися в техніці.
Джерело: Bikepacking.com
Медалі фінішерів зазвичай зроблені з блискучого металу, тому вибір L’Eroica для 29-го заїзду привернув мою увагу. Кожен учасник, що перетинає фінішну лінію в Гайолі-ін-Кьянті, отримує медаль, повністю виготовлену з дерева та надруковану екологічно чистим чорнилом. Організатори подають це як спосіб залишити легший слід на тосканському ландшафті, який завжди був тлом цього заїзду.
Більше, ніж екологічний аспект, мені подобається історія, що до нього додається. У змагальному спорті дерев’яна медаль — це приз за четверте місце, тобто за результат, який лише трохи не дотягнув до подіуму. В L’Eroica, кажуть вони, ми всі четверті. Ніхто не фінішує першим, немає секундоміра, який потрібно побити, і немає рейтингу, на який треба піднятися. Проте кожен доходить до фінішу, рухаючись лише власними ногами, крізь підйоми, білі дороги, пил і бруд.
У тексті також зазначено, що дерево має живу якість, якої немає в металу: кожен малюнок деревини унікальний, що перегукується з особистими історіями людей на велосипедах. Медаль описана як символ сталого велоспорту та спільноти, в якій перший і останній учасники поділяють один дух.
Для нас, тих, хто їздить і збирає старі сталеві велосипеди, це пасує. Сенс ретро-заїзду ніколи не був у результаті; важливі краса втоми, азарт дістатися на машині, якій десятиліття, і повага до місць, якими ти проїжджаєш. Особисто мені дерев’яна медаль видається набагато кращим сувеніром, ніж ще один металевий предмет у шухляді.
Джерело: Eroica
Серед багатьох заходів навколо 29-го видання L'Eroica найбільше мене зацікавив Concorso d'Eleganza, присвячений велосипеду. Ми звикли бачити таке для старовинних автомобілів, для двоколісних значно рідше, але ця ідея має глибокий сенс: і велосипед завжди мав власну елегантність, що складається з дизайну, матеріалів і рук великих майстрів рам.
Конкурс організовують Eroica разом із Biciclette d'Epoca, провідним журналом галузі. Розповідь починається з draisine Карла Драйса, предка всіх велосипедів, і переходить до італійського виробництва, яке задало стандарт. Мені також сподобалася цитата Джанкарло Брокі, засновника Eroica, який називає себе «генетично неелегантним», але визнає, що цінує елегантність як те, що покращує людські стосунки.
Велосипеди на конкурсі поділяються на дві великі групи: збережені та відреставровані. Цю різницю добре знає кожен, хто цікавиться вінтажем, адже шанувати оригінал таким, яким він до нас дійшов, і повертати його до заводського стану — не одне й те саме. Важливо й те, що одягнений велосипедист, бо на класичних велозаходах весь ансамбль є частиною шоу.
Нагород дев'ять: по одній за найкращий екземпляр у кожній категорії та три міжкатегорійні. Premio Fedeltà (премія за вірність) отримує найповніший і найцілісніший велосипед з погляду реставрації; Combinata d'Eleganza нагороджує поєднання машини й одягу; Best in Show буде опублікований і розібраний у 78-му номері Biciclette d'Epoca.
Внесок становить 35 євро, прийом заявок завершується опівночі 29 вересня 2026 року. Велосипеди були виставлені в п'ятницю, 2 жовтня, з 9 до 12 години біля пам'ятника Лучано Беруті, змагання починаються о 14:30, а нагородження — о 17:30. Нагорода, скажу я, для тих, хто любить сталеві рами навіть тоді, коли вони стоять на місці.
Джерело: Eroica
У 2027 році Eroica Valkenburg проведе десяте видання, і організатори обіцяють, що воно запам'ятається. Девіз на офіційній сторінці: десять років героїчних заїздів, десять років незабутніх доріг.
Валькенбург описують як одну з справжніх велосипедних столиць світу, що ховається в пагорбах Південного Лімбурга поблизу кордонів із Бельгією та Німеччиною. Легендарні підйоми починаються майже біля порога, а історія велоспорту відчувається скрізь. До ювілею зібрали найкраще з десяти років Eroica Valkenburg.
Маршрутів три. The Heritage — найкоротший: 75 км і 650 м набору висоти, з відомими підйомами з Amstel Gold Race і трьома особливими зупинками. The Classic — 100 км і 1 000 м набору висоти, повністю по асфальту. The Monument — найдовший, данина десяти рокам Eroica: 125 км і 1 225 м набору висоти, з яких 25 км білих (ґрунтових) доріг і 100 км асфальту, з монументальними печерами по дорозі та п'ятьма особливими зупинками.
Якщо зареєструватися до 31 грудня 2026 року, недільний заїзд коштуватиме 80 € замість звичайних 90 € (члени Eroica CC платять 70 €). Суботній заїзд коштує 25 €.
Організатори закликають обтрусити сталеві велосипеди, почистити шкіряні черевики і знайти улюблений вовняний светр. Для такого заїзду це ідеально.
Джерело: Eroica
Опублікували інформацію про трасу SHOGUN 190, найдовший маршрут Eroica Japan, який відбудеться 1 листопада, тож я її переглянув. Це маршрут, який добре показує привабливість довгої поїздки на класичних велосипедах.
Старт і фініш — у штаб-квартирі Eroica Japan, колишній початковій школі Ісодзакі. Загальна відстань — 187,6 км, набір висоти — 1 618 м. Близько 21,1 км — ґрунтові ділянки, близько 180,4 км — асфальт, тобто більша частина шляху йде асфальтом, а де-где трапляються ґрунтові відрізки. Старт о 5:30 ранку, пунктів харчування (AS) — десять.
Склад пунктів харчування цікавий. AS1 — Музей ядерної науки в селі Токаі, AS2 — прибережний вихід зі станції JR Хітаті, AS5 — Рибний центр Хітаті, де можна пообідати. Маршрут вздовж узбережжя Ібаракі йде то на північ, то назад на південь. Далі він проходить через Осараї, Хокоту, велостанцію «So-ra-ra» в Омітамі та природний парк Ханума, а AS10 названо на честь Reynolds 531. Reynolds 531 — це назва хромомолібденової труби для рам, і для шанувальників класичних велосипедів це кумедна деталь.
Зверніть увагу на контрольний час: до AS10, Humming Road 513, потрібно прибути до 19:00 1 листопада. День буде довгим, тож харчування та розподіл сил матимуть велике значення.
Маршрут також опублікований на Ride with GPS. Особисто мені здається, що цілий день на сталевому велосипеді вздовж узбережжя, від ранку до вечора, сам по собі був би особливим досвідом.
Джерело: Eroica
За білими ґрунтовими дорогами Кьянті та старовинними велосипедами стоїть щоденна праця, якої не видно на фото, — турбота про ландшафт. До 29-го видання L'Eroica відновлює програму «Adotta un chilometro» («Усинови кілометр») разом із компанією-бенефіціаром Terrecablate.
Від 1997 року L'Eroica опікується провінцією Сієна і просуває її. Щороку 17 комун Сієни приймають тисячі велосипедистів з усього світу вздовж двох постійних маршрутів Terra Eroica: L'Eroica у Гайоле-ін-К'янті та Eroica Монтальчино. Разом це 290 кілометрів пагорбами, виноградниками, середньовічними селами і ґрунтовими дорогами.
Ініціатива працює так: за підтримки місцевих асоціацій 17 комун велосипедисти, волонтери та мешканці символічно беруть під опіку ділянки доріг, що проходять їхньою територією, і займаються прибиранням, вивезенням сміття та доглядом за узбіччями до, під час і після проходження гонки.
Terrecablate Reti e Servizi, тосканський оператор інтернету й телефонії, підтримує проєкт як компанія-бенефіціар, пов'язана зі сієнською громадою.
Мені це видається конкретним способом нагадати, що старовинний велоспорт — це не лише ностальгія: якщо ми хочемо крутити педалі цими дорогами й через двадцять років, хтось має піклуватися про них сьогодні.
Джерело: L'Eroica
Мені подобається, коли велике свято ретровелоспорту не зупиняється на сталевих велосипедах і вовняних джерсі, а думає й про тих, хто прийде після нас. У 29-му виданні L'Eroica головні ролі належать учням середньої школи з Гайоле-ін-К'янті. Це частина міждисциплінарного проєкту, який почався ще у вересні.
Проєкт спирається на публікацію «Le 40 parole della mobilità sostenibile» («40 слів сталої мобільності»), випущену до 40-річчя міністерства довкілля та енергетичної безпеки Італії. До роботи долучилися Карабінєрі з охорони біорізноманіття з Сієни та командування дорожньої поліції (Polizia Stradale) Сієни.
Програма насичена. У четвер, 1 жовтня, о 11:00 в аудиторії Casa Eroica відбудеться особливий урок з Джанкарло Брокці, засновником L'Eroica: учні представлять свої роботи про сталий розвиток і рідний край, а дорожня поліція проведе майстер-клас на тему «безпека». О 17:00 школярі разом із Брокці, Франко Россі, мером і Карабінєрами з охорони біорізноманіття візьмуть участь в офіційному відкритті, а одразу після цього посадять дерево на захист біорізноманіття.
У п'ятницю, 2 жовтня, з 15:00 у центрі села відбудуться Mini Eroica та Giocociclismo для найменших. У суботу, 3 жовтня, і неділю, 4 жовтня, у дні перегонів учні зустрічатимуть велогонщиків на фініші в Гайоле.
Особисто мені подобається думка, що старовинний велосипед може стати приводом говорити про безпечні дороги й повагу до ландшафту.
Джерело: L'Eroica
Гравійні дороги Кьянті, якими щоосені проходить L’Eroica, зазвичай описують цифрами: відстанями, підйомами, кількістю велосипедистів на старовинних сталевих рамах. Тому мене порадувало, що офіційний подкаст заходу, представлений разом із журналом Biciclette d’Epoca, у другому сезоні обрав інший напрямок.
Перший сезон був про місця: білі дороги, історичні села та пам’ятки Кьянті, і про те, чому цей захід здається чарівним. Нова серія, присвячена 29-му заїзду, ставить складніше питання: чому він досі збирає стільки людей? Замість предметів і пейзажів вона зосереджена на тих, хто крутить педалі.
Серія побудована навколо п’яти слів у п’яти епізодах. Втома (Fatica) — суть кожного оберту педалі та цінність особистого спокутування. Повільність (Lentezza) — ритм, який ми знову відкрили, щоб смакувати кожен кілометр. Тиша (Silenzio) — інтимний простір, щоб почути себе і землю навколо. Турбота (Cura) — любов до деталей, старої механіки й людських зв’язків. Спільнота (Comunità) — відчуття належності до великої світової родини.
Найбільше мені близька турбота. На форумі про класичні велосипеди кожен, хто хоч раз провів вечір, чистячи втулку сімдесятих років або шукаючи відповідне сідло, знає, що реставрація — передусім терпіння. Організатори точно висловилися: у швидкому світі справжня сучасність полягає не в швидкості чи техніці, а в здатності знайти себе на цих дорогах.
Це гарне нагадування, що старі велосипеди — це не лише сталь і з’єднання рам, а й спосіб їзди. Якщо слухати лише один епізод, я б почав із того, що про повільність.
Джерело: Eroica
Вінтажний велоспорт часто описують як баланс між збереженням пам'яті та повагою до ландшафту. Організатори 29-ї L'Eroica зробили ставку на цю ідею: цього року оголошено партнерство у сфері сталого розвитку.
Італьйонський бренд одягу Roy Roger's знову створює те, що кожен гонщик прикріплює до спини, — офіційний стартовий номер 2026 року. Він повністю виготовлений із вторинної сировини, тобто з високоякісної переробленої тканини, і надрукований сертифікованими екологічними фарбами. Ідея в тому, щоб показати: вигляд історичного велоспорту, зокрема сталеві рами та вовняні джерсі, цілком може гармонійно поєднуватися із сучасними екологічними практиками.
У партнерства є й благодійний бік. Цього року підтримується AIL, Італійська асоціація боротьби з лейкемією, лімфомою та мієломою. AIL Siena Grosseto працюватиме в центрі Гайоле-ін-К'янті, де гонщики та гості зможуть долучитися до досліджень і підтримки пацієнтів із захворюваннями крові.
Практичний момент: учасники можуть отримати технічний пакет, у якому є номер, у Base Eroica з 17:00 у четвер, 1 жовтня.
Це невелика деталь, але мені подобається, що така проста річ, як стартовий номер, стає заявою про циркулярну економіку. Для заходу, побудованого на тому, щоб старі велосипеди залишалися в строю, це виглядає дуже природно.
Джерело: L'Eroica
