Інститут Сервантеса попереджає: мова машин не повинна втратити свої наголоси

На цьому тижні мене зацікавила заява Інституту Сервантеса в Чилі. Його директор, Луїс Гарсія Монтеро, відкрив II Міжнародну конференцію з іспанської як іноземної (CoIELE), яка триватиме з 7 до 9 жовтня, і висловив чітку думку: штучний інтелект у освіті вже неминучий, тож відповідальність полягає в тому, щоб стежити за тим, як його створюють.

Найбільше мене змусило задуматися ризик, який він описує. Якщо мова ШІ програмуватиметься без людського нагляду й без різноманіття поглядів, іспанська мова машин може збіднітися та стати одноманітною, втративши свої особливості. За словами Сервантеса, це не можна залишати лише інженерам. Цим мають займатися й викладачі іспанської, які розуміють етичну відповідальність за користування мовою. Він пропонує створювати ресурси, заохочувати різноманітні корпуси й посилювати панхіспанську співпрацю.

Кілька цифр допомагають побачити масштаб. Кожен десятий носій іспанської мови живе в країні, де іспанська не є ні державною, ні більшістю, а потенційних мовців поза іспаномовним світом понад 120 мільйонів. Крім того, очікується, що до 2050 року 86% іспаномовного населення житиме в містах, і, за аналізом Інституту, це може зашкодити мовам меншин і корінних народів.

Після конференції Сервантес уклав угоду з Університетом Віньї-дель-Мар, щоб щороку пропонувати в Чилі курси мови та культури. На 2027 рік заплановано курс про культуру, мистецтво й історію у Віньї-дель-Мар і Вальпараїсо.

Для тих, хто тут вивчає чи викладає мови, це гарне нагадування: користуватися інструментом ШІ для практики — добре, але варто запитати себе, які варіанти мови ми цьому інструменту навчили.

Джерело: Інститут Сервантеса