Робітниці великих мурашиних колоній мають тонший панцир

Якщо ви бачили, як колонія зростає від однієї матки й кількох робітниць до сотень мурах, вам, можливо, цікаво, скільки коштує колонії кожна робітниця. Дослідження в Science Advances визначає кількісно одну частину цих витрат: кутикулу, захисний зовнішній шар тіла.

Артур Матте, аспірант Кембриджського університету, який починав роботу в Окінавському інституті науки і технологій, та Еван Економо, нині з Університету Меріленда, виміряли кутикулу й об'єм тіла у понад 500 видів мурах, використовуючи великий набір тривимірних рентгенівських сканувань. Розміри колоній у наборі даних коливаються від кількох десятків особин до мільйонів.

Кутикула є дорогою з погляду живлення, адже для її побудови потрібні азот і мінерали. Серед видів частка інвестицій у кутикулу становила приблизно від 6 до 35 відсотків об'єму тіла. Види, що вкладали менше в кутикулу, як правило, мали більші колонії, а низькі інвестиції також пов'язувалися з вищими темпами диверсифікації — грубим показником еволюційного успіху.

На думку авторів, колективний захист, боротьба з хворобами, пошук їжі та поділ праці зменшили потребу в важкому індивідуальному панцирі. Це могло створити зворотний зв'язок: тонша кутикула зробила можливими більші колонії. Автори також припускають, що менша потреба в азоті могла допомогти мурахам оселятися в бідних на поживні речовини середовищах, але чому це призводить до видоутворення, досі невідомо.

Мені подобається, що дослідження розглядає дешевих і замінних робітниць як силу колонії. Терміти, можливо, пішли схожим шляхом, але автори зазначають, що це ще не перевірено.

Джерело: Phys.org (University of Maryland)