Піксель-арт із кубиків Рубіка: звідки взявся рубікубізм

На Habr я натрапив на довгу статтю про те, як кубик Рубіка став художнім матеріалом, і в ній багато цікавого для тих, хто любить піксель-арт. Автор кілька років створює мозаїки з кубиків і пояснює, чому цей жанр так близький до цифрової графіки.

Головна думка проста: кольорова плитка на грані кубика — по суті піксель. На одній грані дев'ять квадратів, у палітрі шість кольорів, тож кілька кубиків разом утворюють зображення з низькою роздільною здатністю, схоже на екран старого комп'ютера чи ігрового автомата. Збігаються й часові рамки: розквіт 8-бітних ігор на кшталт Space Invaders, Pac-Man і Donkey Kong припав на ту саму «рубікоманію» початку 1980-х. Термін pixel art, за словами автора, вперше вжили 1982 року Адель Голдберг і Роберт Флегал з Xerox.

Далі йде історія жанру. Найранніші експерименти приписують британцю Фреду Холлі середини 1980-х. У 1990-х програміст Джейкоб Девенпорт задокументував мозаїки з кількох десятків кубиків, зокрема першу двосторонню. Справжнім проривом став французький стрит-арт-художник Invader, який 2004 року склав свого космічного загарбника з дев'яти кубиків і назвав напрям Rubikcubism. Його «Мона Ліза» з 330 кубиків 2020 року пішла з аукціону за 480 200 євро, а у 2022–2023 роках брюссельський музей MIMA показав понад сотню його кубічних робіт.

Найбільше мені сподобався опис процесу: спочатку макет-піксельна схема з шести кольорів, а в складніших роботах — Photoshop для контролю кольорів. Це той самий шлях, що й у будь-якого піксель-артиста, лише «пікселі» тут — пластикові кубики. Для тих, хто працює з обмеженою палітрою, це привід поглянути на звичні прийоми під іншим кутом.

Джерело: Habr