Uma tendência que achei linda: cada vez mais gente leva câmera analógica para o estádio de futebol. Numa época em que todo torcedor tem um celular no bolso, por que escolher filme?
Tudo começou com a vontade de reproduzir a estética das fotos antigas, mas virou coisa séria. Alguns fotógrafos passaram a publicar esse trabalho nas redes e ganharam reputação dentro das próprias torcidas.
Gabriel Wisniewski, de 25 anos, registra a torcida do Coritiba no perfil Coxa Analógico. Com 24 ou 36 poses por rolo e sem ver o resultado na hora, ele diz que precisa realmente pensar no que está fazendo. O filme também o obriga a chegar perto, conversar e ficar no meio da torcida, entre bandeiras e bateria. No estádio, virou "o analógico". Para ele, faltava quem mostrasse o dia a dia da arquibancada, e não só os jogadores e os lances.
Júnior César, de 35 anos, do Grêmio Analógico, vê no filme um jeito de desacelerar: "O filme é uma contracultura nesse mundo digital". Como cada clique tem custo, é preciso refletir antes de disparar.
E o custo pesa mesmo: um filme de 36 poses sai por cerca de R$ 50, e revelação e digitalização somam mais uns R$ 50. César calcula entre R$ 4 e R$ 5 por imagem; Wisniewski já usou de cinco a oito rolos numa única partida. Há riscos também: rolo inteiro perdido, erro de exposição, falta de luz à noite e até ficar sem filme justo quando começava o "Green Hell", a festa de sinalizadores verdes da torcida do Coritiba.
A espera faz parte da graça. Wisniewski aguarda uma semana ou uma semana e meia pelo laboratório e mexe pouco nas imagens para manter a estética do filme. César guarda rolos sem revelar e, ao receber as fotos, reencontra momentos que talvez tivesse esquecido.
O movimento vai além do Brasil: projetos como o AnalogFootball reúnem fotógrafos de países como Brasil, México, Estados Unidos e França que registram o futebol em filme.
Fonte: Portal Jornalismo ESPM
Останні 1-2 роки навколо плівкових камер знову з'явилося трохи руху. Раніше було звичайною справою шукати вживані моделі, але зараз кількість "плівкових камер, які можна купити нові" поступово зростає. Для людей, таких як я, які люблять плівку, це справді приємна зміна.
У статті, написаній у 2024 році, я вже відчував відродження інтересу до плівки, але, на мою думку, 2025 рік став роком, коли це стало більш відчутним. Особливо привертає увагу той факт, що багато з найбільш обговорюваних нових моделей випускаються іноземними виробниками. Відчувається інша технологія виробництва та ентузіазм, ніж у японській культурі плівки, і просто спостерігати за цим – вже захопливо. Збільшення кількості варіантів, які можна придбати нові, безумовно, стане великою підтримкою для тих, хто хоче почати.
Я особисто почав з плівкової камери, яку колись використовував мій батько. Напруга, пов'язана з тим, що можна зробити лише 36 знімків, і відтворення кольорів після проявлення – цього абсолютно неможливо відчути на цифрових камерах. Мені дуже приємно бачити, що ця культура, коли кожен знімок робиться з особливою увагою, передається новому поколінню.
Ціни на плівку та проявлення зросли, але той факт, що нові камери продовжують виходити, означає, що ця культура ще довго буде існувати. Ваша наступна камера, яка стане вашою улюбленою, напевно, є серед цих моделей.
Джерело: Sunrise Camera.
На початку жовтня 2025 року Kodak анонсувала дві нові кольорові негативні плівки: Kodacolor 100 і Kodacolor 200. Про це написав 3DNews із посиланням на The Verge, і це видалося мені однією з найприємніших новин для плівкових фотографів за останній час.
Важлива деталь: продавати ці плівки компанія збирається сама. Раніше дистрибуцією займалася Kodak Alaris, яка виконувала цю функцію від моменту поділу компанії після банкрутства 2012 року. Сама Kodak називає Kodacolor "суббрендами наявних плівок", тобто це не зовсім нові емульсії. За думкою експертів, Kodacolor 100 базується на ProImage 100, а Kodacolor 200 — на Color Plus 200.
Обидві плівки кольорові негативні й проявляються за процесом C-41. Kodacolor 100 має чутливість ISO 100, дрібніше зерно і теплу тональність; вона добра за яскравого світла й дає чисті деталізовані кадри. Kodacolor 200 універсальніша за помірного освітлення, кольори в неї нейтральніші, а зерно трохи грубіше; це плівка для повсякденної зйомки.
Окремо в матеріалі зазначено, що модернізація заводу в Рочестері збільшила виробничі потужності, а відмова від посередників має прискорити постачання. З 2020 року ціни на кольорову плівку зросли щонайменше на 50 %, на деякі види — вдвічі, тож, як сподівається видання, зростання пропозиції допоможе стабілізувати ціни. Рулон нових плівок коштує близько 9 доларів. Особисто мені хочеться вірити, що це ще один крок до доступнішої плівки.
Джерело: 3DNews
Цієї осені Lomography дуже активна. Вийшли дві нові колірні версії Sprocket Rocket, панорамної 35-мм камери, яка експонує кадр аж над перфорацією. Starlight — срібляста пластмаса з хромованим ефектом, Ultra Violet — насичений фіолетовий. Обидві вже продаються у Великій Британії за 45 фунтів.
Sprocket Rocket вперше з'явилася у 2010 році, і технічні характеристики відтоді не змінилися: об'єктив 30 мм, діафрагми f10.8 і f16, затвор 1/100 плюс режим Bulb, башмак для спалаху, різьба для штатива та підтримка мультиекспозиції. Це дуже проста камера, і багато в чому її чарівність саме в цьому.
Інша новина — Lomomatic 110 Ladybug, червона версія у стилі сонечка камери для плівки формату 110, яку Lomography тихо випустила у 2024 році. Вона має об'єктив 23 мм, діафрагми f2.8 і f5.6, автоматичний режим від 30 секунд до 1/250 і власний спалах. Ціну та дату виходу Ladybug поки не оголосили.
Мене тішить, що формат 110 і далі привертає увагу. Багато хто списав його кілька років тому, тож поява нової камери для нього, нехай і грайливої, — добрий знак для тих, хто досі шукає касети 110. Якщо ви користувалися однією з цих камер, розкажіть, як вийшли панорамні кадри чи крихітні негативи 110.
Джерело: Kosmo Foto
5 вересня 2026 року в BASE, у будівлі Carlswerk в кельнському районі Мюльгайм, відбувся Analog Art Affair — ярмарок і спільнотна подія, присвячені аналоговій фотографії. Дірк Трампедах написав докладний огляд на fotowissen, і мені було приємно його читати, бо він добре показує, наскільки зараз жвавою є ця сцена.
Подія існує лише з 2025 року. На близько 1500 квадратних метрах зібралися понад 50 учасників: митці, лабораторії, видавництва, бренди та колекціонери. Вхід був безкоштовним, були безкоштовні фотопрогулянки, наживо записувані подкасти, а ввечері — зустріч із живими вініловими сетами. Організацією переважно займалися Бен Гаммер та його команда.
За описом, ще до відкриття перед будівлею стояли фотографи з камерами — від Leica M3, Pentax, Canon, Minolta та Olympus до таких екзотів, як Plaubel і Zeiss. Сам автор прийшов з Nikon F3 HP, об'єктивом Nikkor 50 мм 1:1,4 та плівкою Wolfen NP 100. Усередині були світла і темна зони; у темній ішли лекції, зокрема від Ilford про власні плівки.
Зустрічі, які він описує, мені особливо сподобались. Ден Гуммель вручну розфарбовує чорно-білі знімки пензлем і фарбами. Ганна Софі Губер показує фотографії повсякденних зустрічей. На одному стенді висіли знімки формату 65×24, зроблені маленькою плівковою камерою, яка експонує лише вузьку смужку в центрі негатива. Фотопрогулянка берлінського фотоклубу Filmriss була про лінії, що продовжуються всередині інших ліній. Як пише сам автор, половину з 90 хвилин він витратив лише на те, щоб зрозуміти такий підхід.
Його висновок дуже позитивний: добра організація й інфраструктура, багато свіжих ідей і збалансована присутність професійних компаній. Він окремо наголошує, що такий великий ярмарок безкоштовний. Такий звіт робить мене цікавим до наступного заходу.
Джерело: fotowissen
Назва Praktica знову з'явилася на дуже простій плівковій камері: VF212, представленій Phototrend на початку липня 2026 року. Це повністю пластиковий компакт «навів і знімай», який працює як одноразова камера, з однією великою відмінністю: плівку можна поміняти, коли рулон закінчився.
За характеристиками, вона має розміри 119 x 67 x 41 мм і важить 98 г. Приймає 35-мм плівку на 24 або 36 кадрів, має об'єктив з фіксованою фокусною відстанню 31 мм з діафрагмою від f/9 до f/11 і тунельний видошукач. Перемотка плівки й зворотна перемотка ручні, вбудований спалах працює від батарейки AAA. Оголошена ціна становить 37 євро, є кремово-білий і сірий колір, продається на Amazon.fr.
Мене тішить історія, яку несе ця назва. Praktica — це спочатку камери, які з 1949 року випускали в Дрездені: дзеркалки з металевим корпусом і байонетом M42, відповідь Східної Німеччини японським камерам під час холодної війни. Остання німецька модель, BX20s, вийшла в червні 2001 року. Відтоді бренд використовується за ліцензією для плівкових і цифрових камер, які виробляють у Китаї, а VF212 — найновіша з них.
У статті її подають як вхід у плівкову фотографію, особливо для молодих фотографів, і відзначають ретро-дизайн, легкість і простоту. Також згадується, що конкуренція вже добре налагоджена, зокрема лінійка Simple Use від Lomography. Мені здається добрими новинами, що з'являються варіанти за такою ціною: щоб спробувати плівку без великих витрат, саме такої камери бракувало.
Джерело: Phototrend
Наприкінці вересня з'явився новий довідковий сайт для любителів плівкових камер. Camera Index, створений П'єрро Позеллою з PPP Cameras, — це безкоштовний сайт, який ставить за мету каталогізувати всі плівкові камери, коли-небудь випущені.
Сайт запустився 29 вересня з понад 1400 камерами, усіма від виробників, назви яких починаються на літеру A, наприклад Agfa, Ansco, Alpa та Argus. Позелла описує проєкт як довгостроковий, який триватиме кілька років. Спершу з'являться великі виробники та популярні моделі, а менш відомі записи буде додано пізніше. План охоплює й об'єктиви, аксесуари та інші елементи історії фотографії, а не лише корпуси.
Кілька деталей видалися мені цікавими. Це робоча база даних, а не друкована книга, тож записи можна виправляти і доповнювати. Кожна камера отримує короткий і зрозумілий опис із книг та інтернету, а також мініатюру, створену програмою, яку Позелла написав сам. Коли архів буде завершено, він очікує десятків тисяч зображень. У списку бажань також є блоги, матеріали про ремонт і перелік надійних магазинів.
Деякі записи ще скупі, що на такому ранньому етапі цілком очікувано. Утім, для того, хто намагається визначити камеру, знайдену на блошиному ринку чи в шафі родича, такий безкоштовний покажчик може стати дуже зручною першою зупинкою. Цікаво буде спостерігати, як швидко з'являться записи на літери після A.
Джерело: Kosmo Foto
Ця історія зачепила мене особисто, бо поєднує аналогову фотографію, ремесло й родинну пам'ять. У Ріо-Куарто (провінція Кордова) фотограф Херардо Гонсалес цілий рік будував власну камеру миттєвої фотографії — так звану «мінутеру», яку назвав «La Petro», і тепер повертає з нею цю техніку на міські площі.
Для тих, хто не знає: «хвилинна» фотографія дає змогу зробити знімок, проявити його й віддати за кілька хвилин — усе всередині самої камери й просто на очах у людини, яку фотографують. Гонсалес зацікавився такими камерами, які бачив у соцмережах і фільмах, і зв'язався з фотографом із Ла-Пампи, що працює з подібною камерою, привезеною колись із Франції. За кресленнями він поступово зібрав деталі, дуже ретельно випилюючи дерев'яні частини, щоб усередину не потрапляло світло.
Назва — це данина пам'яті: його дідусь на прізвище Петрочеллі, якого знали як «El Petro», був фотографом-аматором і сам проявляв свої знімки вдома.
Найгарніше — зустрічі, які дарує йому камера. Багато літніх мешканців підходять розповісти, що пам'ятають давніх вуличних фотографів-«мінутеро» в парку Сарм'єнто. Один чоловік прийшов із двома онуками й розповів, що береже як скарб фото зі своїм дідусем, зроблене, коли йому було 5 чи 6 років; він хотів повторити ту сцену, щоб залишити онукам такий самий спогад.
Мені близька головна думка: на противагу миттєвості смартфона тут очікування — частина самого досвіду. Виставку «La Petro» можна побачити в культурному просторі Espacio Cultural Franklin Arregui Cano, у будівлі муніципалітету Ріо-Куарто (Palacio Municipal).
Джерело: Puntal
Моя перша реакція на три нові спеціальні версії плівкових камер від Lomography: гарно! Цього разу це Sprocket Rocket Starlight, Sprocket Rocket Ultra Violet і Lomomatic 110 Ladybug. Головні зміни стосуються кольорів корпусу, а технічні характеристики практично не змінилися.
Sprocket Rocket знімає на 35-мм плівку й має 30-мм об'єктив із двома значеннями діафрагми: f/10.8 і f/16. Витримка становить 1/100 с, є режим B і мультиекспозиція. Головна особливість камери в тому, що в кадр потрапляє й перфорація плівки, тож широкоформатні знімки виходять дуже характерними.
Lomomatic 110 Ladybug має червоний корпус і 23-мм скляний об'єктив із діафрагмами f/2.8 і f/5.6. Вона підтримує перемикання ISO 100/200/400 і мультиекспозицію, а працює від однієї батарейки CR2. Камера й далі знімає на плівку формату 110, яка нині трапляється досить рідко. Те, що хтось досі випускає камери під 110, як на мене, дорогого варте.
Наразі обидві Sprocket Rocket уже в продажу, у Великій Британії кожна коштує 45 фунтів. Британську ціну Lomomatic 110 Ladybug поки не оголошено, але новинки вже можна побачити на офіційному сайті Lomography.
Чесно кажучи, ці камери від початку створювали не заради якості зображення: їхня головна перевага в тому, що з ними весело. Особливо це стосується Sprocket Rocket: перфорація просто на знімку справді дає той самий плівковий дух.
Джерело: 摄影笔记（网易号）
China Lucky Film, яка набрала обертів на кольорових плівках, цього разу представила новинки у чорно-білому сегменті. Це дві плівки — «Yingzhe (影哲) 100» та «Yingzhe 400», і, судячи з допису на Reddit, їх уже можна купити на китайських маркетплейсах.
Варто звернути увагу, що це не ті самі SHD 100 / 400, які повернулися у продаж у 2024 році. Схоже, ще до виходу в соцмережах з’являлися уривчасті тизери, а 6 вересня користувач Reddit виклав скриншоти китайської сторінки продажу й написав: «Це абсолютно новий продукт, а не вінтажна (нова) серія SHD». Ціна, кажуть, досить близька до Ilford Pan 100, і мені теж цікаво, яку картинку вона дає.
У асортименті Reflx Lab, яка часто першою привозить китайські плівки на Захід, їх поки немає. Чи з’являться вони за кордоном, залежить від подальшого розвитку подій.
За останній рік China Lucky — справді дуже активний виробник. Влітку 2025 року вийшла Lucky C200, яка зараз широко продається і в Європі за ціною приблизно як споживчі кольорові плівки Kodak. Крім того, вийшла C400 з чутливістю ISO 400, і вона вже починає з’являтися в магазинах за межами Китаю.
В Японії поки не можна сказати, що налагоджені офіційні канали постачання, але як любителю плівки мені щиро приємно, що вибір стає ширшим. Про реальну картинку хочу судити, коли з’явиться достатньо закордонних прикладів знімків.
Джерело: FilmFocus
Сканування плівки для мене — вічний головний біль, тож ця новина одразу привернула мою увагу. Британська Soke Engineering готує до випуску «Knokke» — сканер 35-мм плівки для домашнього використання. Кажуть, він оцифровує 36-кадрову плівку менш ніж за 3 хвилини з роздільністю близько 22 мегапікселів на кадр, а орієнтовна ціна у Великій Британії — £799. Передзамовлення приймають із завдатком £200, а постачання планують розпочати поетапно з початку грудня.
Тримачі не потрібні: пристрій сам протягує плівку, знаходить проміжки між кадрами й автоматично нарізає її покадрово. Якщо висота кадру 24 мм, співвідношення сторін не має значення, тож приємно, що напівкадр, панорами та видовжений формат XPan обробляються як є.
Найбільше мене зацікавив «трихромний» метод: кожен кадр по черзі підсвічується червоним, зеленим і синім світлодіодами та знімається тричі. Оскільки байєрівська інтерполяція не використовується, шари барвників кольорового негатива, за словами виробника, розділяються чисто. Видалення пилу й подряпин за допомогою інфрачервоного каналу також доступне майже без збільшення часу сканування.
Програма «Korova», що постачається в комплекті, пропонує корекцію D, C, M і Y за зразком Fujifilm Frontier і намагається відтворити вдома відчуття роботи з лабораторним обладнанням. Щоправда, лунали й зауваження, що заявлене на початку відкриття вихідного коду поки не відбулося, а умови використання забороняють, зокрема, модифікацію. Тут лишається сподіватися на майбутнє.
Джерело: FilmFocus
Спершу я подумав, що це просто нова коробка, але Ilford насправді дещо змінила всередині. Harman Technology випустила невелику партію Ilford Delta 400 Professional у форматі 35mm зі звичною емульсією, нанесеною на прозорішу основу для ролової плівки з протиореольним захистом. Ilford уперше використовує таку основу для 35-міліметрової чорно-білої плівки.
За словами Ilford, це дає ширший динамічний діапазон, більше деталей у тінях, додаткову різкість, простіше сканування та менше ореолів навколо яскравих світел. Світлочутливість і час проявлення не змінюються, тож ваш звичний процес для Delta 400 і далі підходить. Плівка постачається в повністю чорній касеті та коробці, і, мушу визнати, виглядає це чудово.
Найцікавіше те, що Ilford розглядає це як перевірку попиту. Якщо результати сподобаються, плівка може піти в серійне виробництво, хоча, ймовірно, за вищою ціною, адже протиореольний шар дорожчий у виготовленні.
Запаси дуже обмежені: приблизно £13.08 за ролик у Великій Британії та $15.19 у США. Порада, яка сподобалася мені найбільше: якщо Delta 400 — ваша звична плівка, зніміть у той самий день такий ролик поруч зі стандартним і порівняйте. Саме це я й хотів би зробити.
Джерело: Camera Jabber
