Дрейфуючі буї Argo занурюються до 6000 метрів: Ifremer досліджує безодню

Останнім часом мене потішила новина від французького інституту Ifremer. Два прототипи буїв Argo Deep-6000 вперше здійснили автономні занурення у відкритому морі на північ від Антильських островів. Із 11 січня кожен із них уже пройшов по п'ять повних циклів до глибини 6000 метрів.

Мене цікавить причина. Близько 10% загального потепління океану відбувається нижче 2000 метрів, а дані вказують на помітний сигнал потепління нижче 4000 метрів у Південному океані, який потім поширюється на північ. Досі більшість буїв не опускалася так глибоко. Ці прилади вимірюватимуть солоність, температуру, вміст кисню та тиск майже в реальному часі й передаватимуть дані супутником.

Технічно це досить розумно: корпус зроблений із композитного матеріалу, а не з титану, і пристрій важить 40 кг проти 20 кг у звичайного буя. Кожен цикл триває десять днів, а конструкція розрахована на сім років роботи. Прототипи спроєктовано в Плуазане разом із компанією nke Instrumentation, яка розробила електроніку та програмне забезпечення.

Таким чином, після США та Китаю Франція стає третьою країною, здатною створювати профілографи Argo для таких глибин. Заявлена мета — до 2028 року експлуатувати 30 буїв на 6000 метрів, переважно в Північній Атлантиці. Програма Argo, запущена у 2000 році, налічує близько 4000 буїв, із яких майже 1250 можуть занурюватися нижче 2000 метрів.

Мене зворушує, що безодню досліджують не великим ефектним підводним човном, а маленьким терплячим пристроєм, який роками піднімається й опускається кожні десять днів. Це тиха розвідка, але саме вона покаже нам, як насправді змінюється океан.

Джерело: Ifremer / ANR