Portare il cane al lavoro: a Verona diventa realtà per i dipendenti comunali. Dal 1° novembre 2026 entra in vigore la pet policy che permetterà ai lavoratori di Palazzo Barbieri di condividere la giornata con il proprio quattro zampe.
La giunta l'ha approvata dopo una sperimentazione partita nel 2023 nei Musei Civici e nel Museo di Storia Naturale, accolta bene sia dai dipendenti sia dai visitatori.
Le regole sono piuttosto precise. I cani potranno stare negli uffici individuali e in quelli condivisi, ma solo se tutti i colleghi hanno dato il consenso formale. Restano esclusi gli spazi a contatto diretto e continuo con il pubblico, le sale riunioni, le aule, i laboratori, i bagni e le aree pausa caffè. Servono almeno tre mesi di età, iscrizione all'anagrafe degli animali d'affezione, microchip, libretto sanitario, vaccinazioni e trattamenti antiparassitari in regola, più un'assicurazione per danni a terzi. Il guinzaglio non deve superare i 150 centimetri e per i cani oltre i 25 chili è richiesta una valutazione comportamentale a carico del proprietario.
Il consigliere delegato al benessere animale Giuseppe Rea sottolinea i vantaggi psicologici per i lavoratori e per i rapporti tra colleghi. E per alcuni cani avere vicino il proprietario è meglio che restare soli a casa per tante ore.
Però il punto che condivido di più è un altro: ogni cane è diverso. Un ufficio è fatto di rumori, telefonate, movimento continuo e persone sconosciute, e non tutti i cani lo vivono con serenità. Anche la convivenza tra più cani non è scontata. Inoltre il peso non dice nulla sull'equilibrio emotivo: anche un cane piccolo può mostrare stress con abbai insistenti, ringhi o irrequietezza. Una valutazione individuale, indipendente dalla taglia, sarebbe forse più sensata.
Insomma, bella iniziativa, a patto che la domanda giusta resti sempre: il mio cane, lì, sta bene?
Fonte: Amoreaquattrozampe.it
Як людина, яка з гордістю тримає собаку, я завжди уважно стежу за такими дослідженнями, і нове дослідження про домашніх тварин за 2024/2025 роки змусило мене багато про що задуматися. Найголовніше: 96 відсотків респондентів заявили, що їхній улюбленець покращує їхнє емоційне та фізичне самопочуття. Я можу це підтвердити з власного досвіду: моя собака для мене – це набагато більше, ніж просто домашній улюбленець, вона – частина моєї родини.
Мені було цікаво дізнатися, що 83 відсотки власників вважають своїх тварин індивідуальними особистостями. Саме тому я зараз набагато уважніше ставлюся до того, чим я їх годую. Майже половина власників були б відкриті до альтернативних джерел білка, таких як білок комах, особливо якщо ціна буде прийнятною. Однак для багатьох ціна залишається найважливішим критерієм при покупці.
Те, що мене турбує: лише 72 відсотки власників вважають свою тварину здоровою, у 2020 році цей показник становив 80 відсотків. Зростання вартості ветеринарних послуг сильно обтяжує понад дві третини власників, і багато хто створює спеціальні резерви. Водночас, 47 відсотків власників бажають мати цифрові рішення, такі як додаток для моніторингу здоров'я їхніх тварин.
Підсумовуючи, дослідження показує головне: наші тварини супроводжують нас емоційно, але ми стикаємося з новими викликами – від вартості до екологічності. Я сподіваюся, що галузь серйозно сприйме ці результати.
Джерело: Interzoo.
Agria та Шведський клуб кінологів оприлюднили нове дослідження про домашніх тварин, і цифри цікаво роздивитися тим, хто любить тварин. Опитування провів Novus, в основі — відповіді 10 284 власників собак і котів віком від 18 до 89 років. Попереднє опитування відбувалося у 2024 році.
Головний висновок: частка шведських домогосподарств, де є собака або кіт, зросла трохи більш ніж на один відсотковий пункт. Тепер 31% домогосподарств, тобто трохи більше однієї третини, мають принаймні одну домашню тварину.
Собак стає більше. Їхня популяція зросла на 2,7% і досягла 951 000, а 15% домогосподарств тримають собаку. Найпомітніше зростання в Стокгольмі, у центрально-східній частині Швеції, в Смоланді та на півдні країни. Цікаво, що 741 000 собак живуть у домогосподарствах, де є принаймні один дорослий і немає дітей; прес-реліз трактує це як ознаку зміни способу життя.
Котів натомість стало менше: з 2024 року їхня кількість зменшилася на 3,5% і становить приблизно 1 582 000. Проте кіт явно залишається найпопулярнішою домашньою твариною Швеції: його тримають 20% домогосподарств. Особливо вони популярні в родинах з дітьми: кіт є у 30% домогосподарств, де живуть діти віком до 15 років.
Моніка Тувелід, керівниця Agria в Швеції, називає зростання кількості собак радісною новиною року і зазначає, що коти все ж лідирують, не в останню чергу в родинах з дітьми. Особисто мені найцікавіше, наскільки домашні тварини йдуть у ногу з нашим способом життя. Чим більше людей живе без дітей удома, тим частіше, схоже, вони обирають собаку, щоб ділити з нею щоденні турботи.
Джерело: Agria через TT
Я прочитав текст редактора Bezprawnik про те, скільки коштує лікування собаки, і хочу поділитися найважливішими цифрами, бо кожен власник тварини має їх знати.
Автор, який має собаку і двох котів, описує кілька історій. Чистка зубного каменю у покинутого собаки, якого він узяв із притулку, коштувала в 2022 році близько 200 злотих у стоматолога для людей (без знеболення), а через рік у ветеринара — 400–500 злотих. А ласощі за приблизно 10 злотих розладнали собаці шлунок, і все закінчилося недільним екстреним візитом із рентгеном і уколом від блювання: близько 700 злотих, з яких 300 злотих — доплата за роботу у вихідний. Страховку автор не оформив, бо не знав повної історії собаки, а винятки в загальних умовах його відлякали.
У тексті також наведено орієнтовні ціни на 2026 рік для собак. Заворот шлунка зазвичай коштує до 5 000 злотих. Розрив хрестоподібної зв'язки — близько 2 000–6 000 злотих. Перелом лапи — від 1 000 до 6 000 злотих, залежно від того, чи достатньо гіпсу, чи потрібні пластини і гвинти. Хіміотерапія коштує до 2 000 злотих за сеанс, рентген або УЗД — до 400, чищення зубів — до 500, кастрація — 300–1 000, а день у стаціонарі — до 400 злотих.
Автор зазначає, що ціни залежать від міста, репутації клініки і розміру собаки, адже великому псу потрібно більше ліків і перев'язок. Він також звертає увагу, що аналіз крові для собаки чи кота може коштувати у кілька разів більше, ніж для людини, і що для тварин немає державної системи охорони здоров'я.
Для мене висновок простий: відкладіть фінансову подушку на улюбленця і уважно прочитайте умови страхування, перш ніж його оформити або відмовитися.
Джерело: Bezprawnik
Багато людей вважають блювоту у кота звичною частиною котячого життя, а дехто навіть використовує її як матеріал для смішних відео. Я прочитав статтю CNN Brasil, яка пояснює, чому таке ставлення може шкодити, тож хочу коротко переказати її тут.
У тексті нагадується, що така думка може відкласти постановку діагнозу при серйозних проблемах. Справжній клубок шерсті (трихобезоар) — це темна циліндрична маса спресованої шерсті, яку рідко виводять назовні, хіба що у довгошерстих котів або тих, у кого проблеми зі шлунком. Блювота їжею, жовчю або кількома окремими волосинами — це вже інше. Фото чи відео того, що кіт виблював, дуже допомагають ветеринару.
Мене зацікавило одне спостереження: ветеринарка Бруна Олівейра з Med. Felina пояснює, що те, що власники сприймають як блювоту, інколи є кашлем — одним із симптомів котячої астми. Кіт може кашляти сухо або з виділеннями, а господар часто помічає лише те, що кіт ковтає слиз. Її порада проста: якщо кіт кашляє, треба з’ясувати причину, адже чим раніше почнеться лікування, тим краща якість життя.
Стаття також відрізняє блювоту від відрижки. За словами фахівчині з котів Паті Бастос, відрижка пасивна, без помітних зусиль, і їжа повертається у первісному вигляді, без жовчі. Блювоті зазвичай передують облизування губ, неспокій і надмірне слиновиділення, а також скорочення черевних м’язів. Часта відрижка — не норма, а допомогти може повільніше їдання маленькими порціями.
Коли варто хвилюватися? Якщо хвора котка блює кілька разів за короткий час, лікування основного захворювання може вирішити проблему. Але блювота кілька днів на тиждень протягом кількох тижнів потребує обстеження, навіть якщо кіт виглядає здоровим і господар уже звик. Мій висновок із цього матеріалу: звичка не означає норму.
Джерело: CNN Brasil
Я прочитав матеріал Al Jazeera Net про оманську агаму, плазуна, який став дуже бажаним на ринку екзотичних домашніх тварин. У ньому є речі, які має знати кожен, хто думає про купівлю рідкісної тварини.
Стаття починається з передісторії. Кілька місяців тому оманська поліція зірвала спробу контрабанди ящірки через міжнародний аеропорт Маскат. У 2012 році пасажира, який прилетів з Оману, затримали в аеропорту Мюнхена з десятками таких ящірок. Автор переглянув свіжі оголошення про продаж, де ціна однієї тварини становила від 700 до 1000 євро: 999 євро в Німеччині, 700 в Австрії, 800 у Франції та 1000 у Греції.
Ящірка живе лише на обмежених прибережних і пустельних територіях Оману. Це ендемік, який риє нори і більшу частину життя проводить у них. Довгий час науці бракувало відомостей про неї. Німецький герпетолог Томас Вільмс в дослідженні 2002 року оцінив, що до початку вивчення у 1998 році науці було відомо не більше тридцяти особин. Потім стартувала наукова програма розведення, і було задокументовано перший успішний розплід у неволі. Ентузіасти бачать у цьому початок цього ринку.
Найпомітніше — питання «відмивання походження». Доктор Омар аль-Шейхлі з Багдадського університету вважає, що вдалий розплід у неволі може використовуватися як прикриття для контрабанди диких тварин, які видаються за розплідження в неволі. У звіті «Викрадена дика природа 2» організації Pro Wildlife звернули увагу на розрив між заявленим Оманом експортом і значно більшими цифрами в реєстрах інших країн, де ці ящірки значаться як розплідження в неволі: 182 у США, 130 у Швейцарії та 120 у Нідерландах.
Оманське природоохоронне відомство у річному звіті за 2025 рік описує ящірку як екологічно важливий вид і життєво важливий показник здоров'я посушливих екосистем. Мій висновок простий: рідкість підвищує ціну, а вища ціна збільшує небезпеку для тварини в природі. Тому перед купівлею будь-якої екзотичної тварини варто запитати, звідки вона.
Джерело: Al Jazeera Net
Читаючи великий матеріал Zooinform про вік наших улюбленців, я звернув увагу на кілька цифр. За статтею, приблизно кожен четвертий домашній улюбленець у Росії старший за сім років. Сім років — умовна межа для статистики та планування асортименту, а не точний момент, коли починається старість: великі собаки старіють раніше, маленькі пізніше і живуть довше. Загалом улюбленці живуть довше завдяки кращому харчуванню, доступній ветеринарній допомозі, профілактичним оглядам і вакцинації.
У статті також наводиться перепис 2023 року, проведений Центром вивчення харчування та добробуту тварин разом із компанією IPSOS: у Росії 49,2 млн котів і 25,5 млн собак, причому старших за сім років серед котів 23 %, серед собак 25 %.
Про харчування автор пише, що універсальної «дієти для літніх» не існує. У собак на ранньому етапі старіння знижується активність і легко набрати вагу, а зайва вага посилює біль і запалення в суглобах, тому часто потрібні раціони з меншою калорійністю. На пізньому етапі, навпаки, можливі втрата ваги та м’язової маси, слабший нюх, і потрібні корми з сильнішим запахом та вищою енергетичною цінністю. У котів на перше місце виходить хронічна хвороба нирок, тому необхідні регулярні огляди та контроль. Цікава деталь: у дослідженні Royal Canin старші коти (в середньому 11 років) охочіше їли вологий корм, підігрітий приблизно до 37 °C, імовірно через сильніший запах.
Про добавки в тексті чесно сказано: найкраще вивчені омега-3 жирні кислоти (EPA і DHA), доказів для багатьох інших засобів недостатньо, і вони не замінюють діагностику та лікування. З побутових дрібниць радять пандуси й сходинки, ортопедичні лежанки, антиковзні килимки та підставки для мисок.
У запитаннях і відповідях наприкінці: здоровим молодим улюбленцям зазвичай вистачає одного візиту до лікаря на рік, а літнім нерідко радять ходити приблизно раз на півроку. Прогулянки краще робити коротшими, але частішими. Мені цей матеріал нагадав, що старість улюбленця — це не хвороба, а період, до якого можна заздалегідь підготуватися.
У статті, опублікованій у Posta, наведено цікаві цифри щодо повсякденних витрат власників домашніх тварин. Хочу ними поділитися.
За даними публікації, індустрія домашніх тварин у Туреччині сягнула близько 70 мільярдів лір. У світовому масштабі сектор у 2025 році коштував приблизно 250 мільярдів доларів, з них ринок кормів — близько 30 мільярдів. У Туреччині понад половина продажів припадає на корми, а корми для котів і собак разом становлять понад 60% загального обсягу. Приблизно у 70% домогосподарств, де є домашні тварини, живе принаймні один кіт.
Ерен Юнджю, генеральний директор Anadolu Pet Group, каже, що останніми роками сектор зростає двозначними темпами, і очікує, що преміальні та суперпреміальні корми зростатимуть швидше за весь ринок. За його словами, споживачі тепер звертають увагу на якість інгредієнтів, джерело білка та надійність виробництва. Серед чинників зростання називають урбанізацію, збільшення кількості одиноких домогосподарств, зміну способу життя після пандемії та сприйняття тварин як членів родини. Популярні й дрібні породи собак, які добре пасують до життя в квартирі.
Оцінки щомісячних витрат також вражають. Корм для дорослого кота коштує від 500 до 2 000 лір, у преміум-сегменті — від 2 500 до 4 500 лір. Для маленької собаки — від 500 до 2 500 лір, для великої породи — від 1 000 лір і вище, іноді понад 5 000. Конкретна сума залежить від виду корму, віку та ваги тварини, а також від особливих потреб у харчуванні.
У статті згадується й Effeffe Pet Türkiye, спільне підприємство Anadolu Pet Group та італійської Effeffe, створене в 2016 році. Його завод у Салихлі, провінція Маніса, має річну потужність 50 тисяч тонн, експортує до понад 40 країн і має на меті збільшити частку експорту в обороті з 25% до 50%.
Запам'ятав я ось що: коли приносиш додому миле кошеня, ти також беремо на себе регулярні витрати, які треба планувати.
Джерело: Posta
Якщо ви тримаєте собаку або кота, ця новина від Міністерства сільського господарства варта вашої уваги. У вівторок, 6 жовтня 2026 року, міністерство провело в Джакарті групове обговорення (FGD), щоб підготувати настанови із застосування принципів добробуту тварин до розведення собак і котів.
І Кетут Вірата, директор з ветеринарної охорони здоров'я населення Генерального директорату тваринництва та здоров'я тварин, пояснює причину: попит на собак і котів як на домашніх улюбленців постійно зростає, а розведенням тепер займаються не лише підприємства, а й громади та приватні особи. Міністерство хоче, щоб це зростання відповідало принципам здоров'я та добробуту тварин.
За словами Вірати, відповідальне розведення має враховувати стан матері, здоров'я приплоду, базові потреби, харчування та природну поведінку. Серед ризиків названо надмірне використання плідних самок, неналежне управління відтворенням, недостатні умови утримання та погано контрольований інбридинг, який підвищує ризик генетичних проблем у потомства. Міністерство також наголосило, що треба запобігати масовому розведенню, за якого нехтують добробутом: простір, гігієну, харчування, медичну допомогу та можливості для природної поведінки легко упустити.
Правову основу становлять постанова міністра сільського господарства № 32 від 2025 року про впровадження добробуту тварин та постанова № 34 від 2025 року про ліцензування господарської діяльності на основі оцінки ризиків в аграрному секторі. Технічні настанови, що готуються, мають охоплювати належні практики розведення, визначення ризиків для здоров'я, добробут тварин і зоонози, а також питання нагляду й контролю. Вірата також попросив учасників обговорення надати детальні зауваження на основі практичного досвіду, щоб настанови залишалися реалістичними.
Я вважаю це зохочувальним кроком. Якщо ви плануєте купити цуценя чи кошеня, варто спершу запитати, як доглядають за матір'ю.
Джерело: ANTARA News
Я прочитав статтю в Thanh Niên про кліщів і бліх у домашніх тварин і хочу нею поділитися, бо багато хто досі вважає це проблемою лише собак і котів.
За даними статті, одна ветеринарна клініка в Хюе постійно приймає випадки захворювань на кров'яних паразитів, яких переносять кліщі та блохи. Доктор Чан Конг Банг, директор ветклініки MB Vet Huế, сказав, що лише за два тижні клініка прийняла і вилікувала понад 30 собак із цим захворюванням, і назвав ситуацію тривожною. Кліщі передають кров'яних паразитів бабезій та ерліхій, через які в собак виникає висока температура, кровотеча з носа і кров у сечі, а без своєчасного лікування тварина може загинути. Багато собак померли вже після надходження до клініки, бо власники поставилися до проблеми легковажно.
Ризик для людей не менш важливий. Кліщ, що впав на підлогу, може заповзти на ліжко і вкусити людину, що може спричинити плямисту лихоманку або хворобу Лайма. У дітей круглі черви собак і котів (токсокари) можуть викликати тривалий свербіж шкіри, кропив'янку, кашель, помутніння зору і навіть судоми. Анкілостоми проникають крізь шкіру босих ніг на землі з екскрементами тварин, а собачий ціп'як (ехінокок) утворює кісти в печінці та легенях, які зазвичай потребують операції.
Доктор Банг дає конкретні поради: регулярно дегельмінтизувати (цуценятам і кошенятам кожні два тижні до трьох місяців, потім щомісяця до шести місяців, дорослим собакам кожні три місяці), не давати сире м'ясо, не випускати тварину там, де є екскременти інших тварин, мити руки з милом після гри з улюбленцем, щодня прибирати екскременти і дезінфікувати підлогу. Не дозволяйте тварині облизувати обличчя або спати з вами в одному ліжку, поки кліщі й глисти не будуть повністю під контролем. Якщо в дитини після контакту з твариною знову й знову з'являються свербіж шкіри або кропив'янка, її слід обстежити.
Для мене головна думка статті проста: добре доглядати за твариною — означає піклуватися і про здоров'я всієї родини.
Джерело: Thanh Niên
Той, хто має собаку або кота, знає, що візит до ветеринара може відчутно вдарити по гаманцю. Keuze.nl зібрав цифри на 2026 рік, і мені хочеться поділитися ними тут.
Звичайна консультація коштує для собаки приблизно 33–86 євро, для кота — 33–60 євро. Екстрений прийом увечері або вночі для собаки коштує 105–560 євро, для кота — 100–220 євро. Проста операція у собаки обходиться в 500–1 500 євро, стерилізація — у 389–525 євро. Лікування раку швидко сягає 1 500–3 000 євро. Ціни сильно відрізняються від клініки до клініки. До того ж ветеринарні послуги оподатковуються високою ставкою ПДВ — 21 %, а тарифи за останні роки зросли в тричі швидше за інфляцію.
Уряд хоче вирішити проблему високих витрат. Державний секретар Еркенс домагається правил, які обмежать прибутки ветеринарів, більшої прозорості тарифів, покращення екстреної допомоги та розв’язання проблеми нестачі кадрів. Граничні тарифи поки не запровадять, тож для власників найближчим часом мало що зміниться.
Що можна зробити самостійно вже зараз? У статті названо три речі: з’ясувати, чи належить ваша ветклініка до мережі, і попросити прайс-лист; заздалегідь запросити письмовий кошторис; розглянути страхування домашнього улюбленця, яке може відшкодувати до 90 % витрат. За словами автора, базова страховка для собаки починається приблизно від 15 євро на місяць, для кота — приблизно від 9 євро. Обов’язково перевірте, чи покриваються спадкові та вроджені захворювання, адже не кожна страхова компанія їх включає. Для порід з відомими проблемами з диханням, наприклад французького бульдога, страховка може окупитися швидше. Якщо ви не можете оплатити лікування, Stichting Sterk voor Dieren іноді надає фінансову допомогу.
Мені цей огляд здався корисним: краще заздалегідь створити фінансову подушку, ніж рахувати гроші посеред ночі.
З нагоди Всесвітнього дня тварин la Repubblica навела дані Eurispes про стосунки італійців із домашніми улюбленцями. Найбільше мене вразив контраст: прихильність зростає, але й рахунки теж.
У 2026 році приблизно кожен третій італієць живе принаймні з однією твариною. Собака знову випереджає кота (41% проти 37,1%) після нічиєї у 2025 році. Але по-справжньому змінюються витрати: у 2015 році майже половина витрачала менше ніж 30 євро на місяць; сьогодні ця частка скоротилася до 16%, більшість витрачає від 31 до 100 євро, а понад чверть — понад 100. Більше половини витрачає понад 50 євро лише на корм.
На мою думку, є й позитивний бік: змінюється те, звідки беруть тварин. У 2017 році найчастіше згадували зоомагазин; сьогодні майже 40% тварин потрапляють у родини з вулиці або з притулку. 23% тих, хто вже має улюбленця, не взяли ще одного з фінансових причин, а 11,4% тих, хто його не має, змушені були зовсім від цього відмовитися.
Читаючи це, я подумки повертаюся до своїх друзів, які говорять про страхування, про спадщину на користь собаки, про соціальну ветеринарну допомогу. Любов до тварини не повинна ставати привілеєм. Цифри показують, що цей зв’язок міцніший, ніж будь-коли, — і що потрібна політика, яка зменшить витрати на догляд, а не лише добрі наміри.
Джерело: la Repubblica
