Klipper: опенсорс без спільноти

Klipper став стандартом для багатьох власників принтерів, але стаття Олексія Свиридкіна в блозі Ænix ставить незручне питання: що буде, якщо проєкт тримається на одній людині? Автор одразу зазначає, що це його особиста думка, і наводить досить конкретні аргументи.

Головна теза: код Klipper чудовий, але проєкт не влаштований як організація. У CONTRIBUTING.md вказано лише Kevin O'Connor. Рев'юерів четверо, але право коміту в master є тільки в нього, тобто bus factor дорівнює одиниці. Трекер задач фактично закритий: відкритий лише один issue про те, що трекер більше не використовується, а обговорення перейшли на форум, де висять понад 200 PR.

Як приклад автор розбирає PR #6826, який додає прослуховування TCP-сокета поряд з Unix-сокетом. За його оцінкою, на основі Docker-образу mkuf/moonraker, цією функцією скористалися б понад 400 людей, але змістовної відповіді не було. Через це функції, яких немає в ядрі, йдуть у форки. Snapmaker змінив близько 20% кодової бази для свого принтера U1, а Creality та інші вендори постачають заморожені старі версії.

Автор вважає, що форк коштує вендору дорого через ребейзи та бекпорти, і закликає вносити зміни до мейнлайна там, де канал прийняття працює. Для комерційних форків він пропонує нейтральні фонди за зразком OpenTofu, Valkey та OpenSearch.

З багатьма тезами можна не погоджуватися, але тому, хто обирає принтер і прошивку, корисно знати, на якій екосистемі це тримається. Для мене головний висновок статті: відкрита ліцензія ще не гарантує відкритої розробки.

Джерело: Habr (Ænix blog)