Центр Чумацького Шляху вперше у світі «сфотографували напряму» в низькоенергетичних гамма-променях за допомогою аеростатного експерименту
Дослідницька група за участю JAXA оголосила, що вперше у світі змогла безпосередньо отримати зображення низькоенергетичного гамма-випромінювання, яке надходить із центру Чумацького Шляху, за тим самим принципом, що й оптичний телескоп. Мені здалося, що це новина, яка на вигляд непримітна, але насправді вражає, тож ділюся нею.
Йдеться про гамма-промені з енергією 150–600 кеВ, тобто нижче 1 МеВ. Для цього діапазону не було точних методів отримання зображень, а фоновий шум великий, тому він залишався недослідженою областю, яку називають «МеВ-щілиною» (MeV gap). Як пишуть, досі доводилося покладатися лише на непрямі методи: моделювати шум усього неба та слабкий сигнал і на цій основі робити оцінки.
Використали «комптонівську камеру з відстеженням треків електронів (ETCC)», здатну стежити навіть за траєкторіями електронів. Проаналізувавши дані приблизно за добу спостережень в аеростатному експерименті «SMILE-2+», запущеному 2018 року в центральній Австралії, команда отримала зображення значущого сигналу з боку центру Галактики. Дуже зрозумілим мені здалося пояснення: у звичайній комптонівській камері навіть точкове джерело розпливається в кільце, а в ETCC воно збирається в одну точку.
Отримане гамма-випромінювання від анігіляції позитронів узгоджується з попередніми спостереженнями в межах похибки, але його інтенсивність приблизно у 2 рази вища. Оскільки тепер надійніше підтверджено, що випромінювання в кілька разів сильніше за теоретичне значення, з'являється надія перевірити невідомі джерела його походження, як-от темну матерію чи первинні чорні діри. Результати опубліковано в серпні 2026 року в журналі Американського фізичного товариства, а також, за повідомленнями, відзначено в рубриці Research Highlight журналу Nature.
Наступний експеримент із підвищеною чутливістю, «SMILE-3», також готують як кандидата для аеростатного експерименту в Австралії, запланованого на 2028 рік. Особливо запам'ятався вислів «від науки, що припускає, до науки, що бачить».
Джерело: JAXA (Японське агентство аерокосмічних досліджень)
Йдеться про гамма-промені з енергією 150–600 кеВ, тобто нижче 1 МеВ. Для цього діапазону не було точних методів отримання зображень, а фоновий шум великий, тому він залишався недослідженою областю, яку називають «МеВ-щілиною» (MeV gap). Як пишуть, досі доводилося покладатися лише на непрямі методи: моделювати шум усього неба та слабкий сигнал і на цій основі робити оцінки.
Використали «комптонівську камеру з відстеженням треків електронів (ETCC)», здатну стежити навіть за траєкторіями електронів. Проаналізувавши дані приблизно за добу спостережень в аеростатному експерименті «SMILE-2+», запущеному 2018 року в центральній Австралії, команда отримала зображення значущого сигналу з боку центру Галактики. Дуже зрозумілим мені здалося пояснення: у звичайній комптонівській камері навіть точкове джерело розпливається в кільце, а в ETCC воно збирається в одну точку.
Отримане гамма-випромінювання від анігіляції позитронів узгоджується з попередніми спостереженнями в межах похибки, але його інтенсивність приблизно у 2 рази вища. Оскільки тепер надійніше підтверджено, що випромінювання в кілька разів сильніше за теоретичне значення, з'являється надія перевірити невідомі джерела його походження, як-от темну матерію чи первинні чорні діри. Результати опубліковано в серпні 2026 року в журналі Американського фізичного товариства, а також, за повідомленнями, відзначено в рубриці Research Highlight журналу Nature.
Наступний експеримент із підвищеною чутливістю, «SMILE-3», також готують як кандидата для аеростатного експерименту в Австралії, запланованого на 2028 рік. Особливо запам'ятався вислів «від науки, що припускає, до науки, що бачить».
Джерело: JAXA (Японське агентство аерокосмічних досліджень)
Коментарі 0
Залиште перший коментар будь-якою мовою.
Увійдіть, щоб коментувати