Fågelskådning är den där hobbyn du alltid kan ha med dig — på tomten, i skogen eller vid havet. Det bästa rådet jag fick när jag började var att starta i januari, när antalet arter i landet är begränsat och de fåglar du ofta ser blir lättast att lära dig. En fågelmatning på vintern är guld värd: då kommer fåglarna till dig.
Utrustningsmässigt behöver du inte mycket. Skaffa en bra fågelbok — «Fågelguiden» är standard, men som nybörjare kan en enklare bok om de vanligaste arterna vara mindre överväldigande. En handkikare gör allt roligare; börja gärna med att låna eller köpa begagnad. En fågelapp i mobilen är också ett smidigt alternativ.
Det som hjälpte mig mest var sannolikhetstänkande: ser du en «silltrut» mitt i vintern är det troligare en havstrut, och en flock «azurmesar» vid matningen är nästan alltid stjärtmesar. Lär dig först utesluta de vanliga arterna. Och framför allt — var ödmjuk och stör inte fåglarna, särskilt inte under häckningen.
Att rapportera i Artportalen är både kul och nyttigt: dina observationer bidrar till kunskapen om Sveriges fågelfauna, och du får en fältdagbok att titta tillbaka på. Att vara ute med andra skådare via en lokal förening är nog det som ger allra mest.
Mitt tips är att inte stressa fram resultat. Lär dig en sång i taget, njut av gryningarna, och plötsligt märker du att du hör och känner igen fler arter än du trodde var möjligt.
Källa: Natursidan
Іноді з природоохоронної сфери приходять добрі новини, і ця мені особливо подобається. BirdLife Sverige повідомляє, що цього року на Еланд повернулися щонайменше одинадцять пісочників Шинца, вирощених у межах проєкту з цього виду, і шестеро з них намагалися загніздитися.
Проєкт ведуть Nordens Ark і BirdLife Sverige за підтримки Postkodlotteriet; він розпочався 2023 року. Тоді в Швеції, за оцінками, лишалося лише близько 40 пар, тобто малу частку того, що було сто років тому. Метод такий: знаходять гнізда й яйця, висиджують яйця на станції вирощування, де пташенята захищені від хижаків, і випускають їх на вологі луки Еланду, коли вони вміють літати. Далі вони живуть як дикі птахи й зимують у північній і північно-західній Африці. Індивідуальні кольорові кільця дають змогу впізнати їх, коли вони повертаються.
Цього року на вологі луки південного Еланду випустили 24 молоді пташки, здатні до польоту. Деякі, ймовірно, стали здобиччю хижаків, найімовірніше норок. Весна була сухою, багато калюж рано висохли, а розорення яєць було значним, але згодом випало більше дощів і умови покращилися. Кілька птахів, що повернулися, самі загніздилися й відклали яйця, а частину взяв під опіку проєкт, і з'явилося нове покоління.
Елеонор Карлссон, керівниця проєкту в BirdLife Sverige, нагадує, що перший переліт перелітних птахів найризикованіший і що кожна особина дуже цінна. Емма Нюгрен, керівниця природоохоронної роботи в Nordens Ark, вважає, що справжня кількість тих, хто повернувся, більша за одинадцять, бо цей вид важко обліковувати і не на всі вологі луки вдалося потрапити.
Як любитель птахів, я вважаю, що кольорові кільця — найкраще в цій історії: можна простежити долю окремого птаха від яйця до повернення. Це дає надію виду, який інакше легко міг би зникнути.
Джерело: BirdLife Sverige
Burung Indonesia опублікувала матеріал до Всесвітнього дня річок, і як людина, що любить спостерігати за птахами, я вважаю, що про річки часто забувають. Всесвітній день річок відзначають у четверту неділю вересня. Він почався 2005 року, коли ООН запустила Десятиліття дій «Вода для життя». Ідея належить активісту з охорони річок Марку Анджело.
У статті розповідається про кількох птахів, що живуть біля річок. Рибалочка-хохотун (Todiramphus chloris) має статус «найменшої занепокоєності» у списку МСОП 2026 року і полює на рибу та дрібних тварин, пірнаючи з гілок. Чапля-яванка (Ardeola speciosa) заввишки близько 46 см чекає здобич на берегах. Двоє інших видів викликають набагато більшу тривогу. Ібіс білоплечий (Pseudibis davisoni) перебуває під критичною загрозою і нині у світі зберігся лише в Лаосі, Камбоджі та Індонезії; його зафіксовано в річці Махакам у Східному Калімантані. Рибалочка блакитновуха (Alcedo euryzona), ендемік Яви, також має критичний статус і залежить від річок у лісистих районах.
Найсумніше з чибісом яванським (Vanellus macropterus), ендеміком Яви, який занесений до категорії критично загрожених і, імовірно, вимер. Перевірених спостережень немає з 1930–1940 років, а обстеження 2001–2012 років його не виявили.
Дані про якість води мене вразили. Моніторинг у першому півріччі 2025 року охопив 4 482 точки на 1 482 річках: 70,7% були забруднені, і лише 29,3% відповідали нормам якості. У Джакарті, на островах Ріау та на півдні Папуа забруднені були всі обстежені точки.
Порадити можна просто: не кидати сміття в річки, зменшувати одноразовий пластик, зберігати прибережну рослинність і не руйнувати навколишні природні місця проживання. Завершальна цитата теж доречна: здорова річка — це не лише вода, що тече.
Джерело: Burung Indonesia
За повідомленням Doğa Derneği, BirdLife International оприлюднила Світовий звіт про птахів на Глобальному саміті з міграційних шляхів у Кенії. Звіт виходить раз на чотири роки, і цього разу вперше він присвячений перелітним птахам і їхнім маршрутам. Як спостерігач за птахами, я сприймаю цю тему особисто, тож виписав головні пункти.
Головний висновок невтішний: близько половини видів перелітних птахів скорочуються; за заголовком Doğa Derneği таких 45%, а кожен дев'ятий вид загрожує зникненням. Останній запис тонкодзьобого наморника (Numenius tenuirostris) датується лютим 1995 року і зроблений на лагуні в Марокко; у 2025 році вид визнали вимерлим — це перше за кілька століть глобальне зникнення птаха в Євразії та Африці. Найбільше під загрозою морські птахи та круликові.
Проте в цій новині є й обнадійлива частина. Коли долають такі загрози, як інвазивні види, інтенсифікація сільського господарства, зміна клімату й полювання, є результати; а якщо загрози усувають уздовж усього міграційного шляху, популяції можуть відновлюватися. Міжнародна робота щодо білоголового сипа зупинила зменшення його гніздової популяції на Балканах.
Редактор звіту доктор Стюарт Батчарт називає перелітних птахів «вартовими» екосистем і каже, що охорона має відбуватися в масштабі міграційного шляху. На саміті також підписали Найробійську декларацію про міграційні шляхи. Генеральний координатор Doğa Derneği Сердар Озуслу наголошує, що Туреччина має три осередки біорізноманіття й є критично важливим екологічним мостом для міграції між Європою та Африкою.
На мою думку, головний посил цього звіту простий: однієї птахи недостатньо захищати лише там, де вона живе; треба думати й про кожну зупинку її шляху. Деталі — на sowb.birdlife.org.
Джерело: Doğa Derneği
Для всіх, хто спостерігає за птахами восени, у мене є добра новина. 29 вересня OTOP оголосило про нову версію браузера EuroBirdPortal (EBP), доступну за адресою eurobirdportal.org/pol/pl. Уперше він охоплює всі види птахів, які регулярно трапляються в Європі.
На анімованих картах, що оновлюються щодня, можна простежити майже 600 видів: 477, що природно трапляються в ЄС, 32 інтродуковані види з власними популяціями, що відтворюються, і 58 відібраних залітних видів. Від 2010 року до бази потрапило 750 мільйонів спостережень, із них 76 мільйонів у 2026 році. Дані 21 платформи щодня надходять до спільної бази, яку створила мережа з 52 орнітологічних організацій із 41 країни.
Польський партнер — OTOP, яка веде портал ornitho.pl і є головним партнером eBird у Польщі. Перша версія EBP з'явилася у 2015 році, а з 2019 року працює в режимі «наживо» з одноденною затримкою. Розвиток профінансувала програма ЄС LIFE в межах проєкту «LIFE EBP Reinforcement».
Практичний момент: карти можна порівнювати з минулим роком, розміщувати поруч, ділитися ними в соцмережах і вбудовувати на сайти. У тексті, наприклад, показано осінній переліт журавлів цього й минулого сезону, що зараз особливо доречно.
Найбільше мене тішить те, що за цими картами стоять понад 200 тисяч волонтерів з усієї Європи, які вносять свої спостереження в ornitho та eBird. Кожен запис звичайного спостерігача справді складається в картину міграцій, і це, мабуть, найкращий аргумент на користь того, щоб повідомляти й про поширені види.
Джерело: OTOP
У нідерландському світі птахоспостерігачів знову відбувається справді цікава подія: прилетіли горіхівки. За даними Vogelbescherming Nederland, 8 жовтня їх побачили близько 30, переважно в Дренте та на північному сході країни. Я вважаю це чудовою новиною, адже цей вид більшість спостерігачів не бачить щороку.
Першу птаху 2026 року 28 серпня сфотографував Дірк ван Доорн поблизу Ваддінксвена, до власного подиву. 27 вересня її помітили у Вестмаасі, а далі кількість швидко зросла. Один птах поблизу Гастерена в Дренте затримався довше і зібрав десятки любителів. Також є багато непевних повідомлень про птахів, що пролітали над головою, і очікується, що в жовтні з'явиться ще більше.
Горішниця — птах, схожий на ворону, з великим дзьобом, коричневим оперенням з білими плямками та чорно-білим хвостом. У польоті вона нагадує сойку, але летить швидше й пряміше. Деякі птахи напрочуд довірливі. Порада зі статті корисна: дивіться на ліщину в садах, парках і лісах, адже горішниці дуже люблять лісові горіхи.
Це інвазійний вид. Найбільше нашестя було у 1968 році: з серпня прилетіли тисячі птахів, а навесні 1969 року кілька пар навіть загніздилися. Менші нашестя були у 1971, 1977, 1985 і 1991 роках, а останнє, дуже невелике, — у 2008 році. Тому в нашій країні цей вид стає дедалі рідшим.
Ймовірно, птахи частково прилітають із Сибіру, а можливо, і з півночі Скандинавії та Фінляндії. Коли не вистачає насіння сибірської сосни та ялини, тонкодзьобі горішниці масово рушають на захід; наприкінці літа 2026 року у Фінляндії побачили багато мігрантів. Особисто мені дивовижно, що нестача їжі в Сибіру раптом стає видимою в лісі Дренте.
Джерело: Vogelbescherming Nederland
SEO/BirdLife оприлюднила друге відео серії «Somos Ciencia, Somos Acción» («Ми — наука, ми — дія»). Воно присвячене громадській науці, а головним героєм є щиглик, птах 2026 року. Вважаю, що це гарний спосіб нагадати: люди, які виходять із біноклем спостерігати за птахами, теж можуть зробити корисний внесок даними.
Головне питання — звідки ми знаємо, що птахи зникають. За словами організації, відповідь криється в тисячах людей, які щороку виходять на природу, спостерігають, рахують і діляться даними. SEO/BirdLife координує понад 12 програм громадської науки, у переписах та інших спостереженнях беруть участь понад 3000 волонтерів. Загалом щороку понад 18 000 людей беруть участь у її волонтерських програмах, а зібрано майже 16 мільйонів записів.
Звіт «El Estado de las Aves de España 2024» (Стан птахів Іспанії 2024) малює тривожну картину. Програми моніторингу звичайних птахів — Sacre (весна), Sacin (зима) та Noctua (нічні птахи) — показують поширене зменшення. Навесні 43% видів скоротилися порівняно з 1998 роком, а серед нічних птахів у занепаді перебуває більше половини. Серед уражених видів — горобець хатній, стриж чорний, зеленяк і щиглик.
Популяція щиглика все ще велика, але він страждає від незаконного відлову на продаж, утримання в неволі та наслідків надмірного використання пестицидів і гербіцидів. За даними програми Sacre, його популяція демонструє помірне зниження на 7,3%. Щоб зробити внесок, не обов'язково бути професійним науковцем: важлива стабільність спостережень протягом років.
Джерело: SEO/BirdLife
Побачивши результати обліку чорноликої колпиці за 2026 рік, які в квітні оприлюднило Тайванське товариство дикої природи, я подумав, що це рідкісна добра новина. На Тайвані зафіксовано 4 719 птахів, що є історичним максимумом: на 550 більше, ніж минулого року, приріст становить 13,2 %. Це найбільше зростання за рік серед усіх зимівель. Загалом у світі обліковано 7 746 птахів, на 11,1 % більше, ніж у 2025 році. Тайвань приймає близько 61 % цієї популяції, тож острів є головним місцем зимівлі виду.
Інші дані щодо зимівель такі: Китай — 1 849, Японія — 757, Гонконг і затока Хоухай у Шеньчжені — 291, В'єтнам — 72, Південна Корея — 39, Макао — 12, Філіппіни — 7. На Тайвані найбільше птахів, як і раніше, у місті Тайнань — 2 034, хоча його частка зменшилася. Повіт Цзяї з 1 515 птахами показав найпомітніше зростання, також рекордне. У гирлі річки Чжуошуй (на межі Чанхуа та Юньлінь) зафіксовано 465 птахів, у повіті Ілань — 53, і обидва показники також перевищили попередні рекорди. Птахів зареєстровано в 15 повітах і містах, що свідчить про ширше поширення і про те, що популяція розширюється на північ. У листопаді 2025 року, коли Тайнанське товариство дикої природи обстежило узбережжя від Юньліня до Каосюна, там уже налічили понад 5 000 птахів, що узгоджується зі січневим обліком.
У матеріалі також нагадується, що добрі новини — не привід розслабитися. У 2025 році МСОП знизив статус виду з «під загрозою зникнення» (EN) до «уразливого» (VU), але придатне середовище існування не встигає за зростанням популяції. Цього року на вологих угіддях Юнъань і Цидунь у Каосюні спалахнув ботулізм: врятовано 45 птахів, але вижили й були випущені на волю лише 14.
Крім того, 21 березня відбувся перший Міжнародний день чорноликої колпиці. Як людина, яка любить спостерігати за птахами, я вважаю, що цінність цього обліку в тому, що цифри зростають, бо хтось щороку ретельно їх рахує і хтось береже водно-болотні угіддя. Чи зможе більше птахів залишатися тут, залежить від того, чи встигне охорона середовища за зростанням популяції.
Джерело: Тайванське товариство дикої природи
Як любителеві птахів, мені ця новина дуже приємна. В національному парку Фонг Ня-Ке Банг зафіксовано 17 нових видів птахів, і загальна кількість видів у парку зросла до 353. За даними Tuoi Tre Online, нові види з'явилися в вічнозеленому лісі на вапнякових горах, на земляних горах, уздовж річок і струмків, у водно-болотних угіддях та в перехідній зоні між лісом і луками.
Тим часом випробовуються два майданчики для спостереження за птахами: один всередині національного парку, другий у природному заповіднику Донг Чау — Хе Нуок Чонг. Мета — розвиток екотуризму. Заступник директора правління пан Дінь Хуй Чі розповів, що дослідницька група обстежила 13 маршрутів, щоб зібрати дані про склад видів, місця існування, поширення та вплив на угруповання птахів. Опитування частини відвідувачів показало, що багато хто хоче спробувати спостереження за птахами, особливо за видами з яскравим оперенням.
Найбільше вражає обережний підхід. Пан Чан Суан Муй, член дослідницької групи, наголосив, що спостереження за птахами — це не звичайна туристична екскурсія: організатори повинні знати поведінку, середовище існування та час появи кожного виду. Неправильне приваблювання птахів може порушити їхню природну поведінку, особливо щодо ендемічних і рідкісних видів, таких як chích đá vôi та khướu đá mun.
Критерії вибору спостережних точок включають різноманітність видів, імовірність побачити птахів, характеристики середовища, доступність і рівень впливу людини. Група також створила базу даних і ГІС-карти розподілу птахів. Території з високою екологічною цінністю суворо охоронятимуться, а відвідувачів прийматимуть лише в придатних місцях.
Для того, хто любить птахів, це позитивний знак: туризм із спостереженням за птахами може розвиватися, а охорона природи залишатиметься на першому місці. Сподіваюся, ці точки працюватимуть саме в такому дусі.
Джерело: Tuoi Tre Online
Останнім часом відчувається, що осінь поглиблюється. Сторінку Seasonal Front Watch дослідницького центру Bird Research оновлено 9 жовтня 2026 року, і надійшли перші повідомлення про горихвістку даурську з префектур Яманасі та Тіба. Коли чуєш новини про зимуючих птахів, розумієш, що пора року справді змінюється.
У дослідженні волонтери повідомляють, у який день уперше побачили або почули певного птаха. Повідомлення наносять на карту, щоб показати, як пори року рухаються Японією. Участь, як зазначено, доступна навіть без досвіду спостережень за птахами. Весняні цілі: перші появи ластівки міської, зозулі, зозулі малої, очеретянки східної, сичика, мухоловки-клинохвостки і мухоловки блакитно-білої, а також перші співи японського соловейка, жайворонка і японського окулярника та перші появи каченят крижня. Осінні цілі: перші появи горихвістки даурської, дрозда-чорнця і ворона-грача, гучні крики сорокопуда, а також перші появи міграційних зграй бюльбюля коричневовухого.
Критерії чіткі: японський соловейко має видавати виразне «хо-хо-кекьо»; жайворонка рахують лише тоді, коли він співає в польоті; ластівку міську не рахують, якщо вона просто пролетіла над головою, а лише тоді, коли виявляє поведінку, пов'язану з місцем гніздування.
У звіті цього року зазначено, що почали надходити гучні крики сорокопуда і що в різних місцях були сильні дощі. Навесні сичика зафіксували раніше за звичайне, а мухоловку-клинохвостку — також трохи раніше. Перший спів японського соловейка був 23 січня в Осаці, а жайворонок почав співати наприкінці січня в Окаямі.
Учасники можуть долучитися: авторизувавшись, вони користуються веб-сервісом Seasonal Front Watch в рамках опитування «Птахи поруч». Ті, хто не є членами, можуть надсилати дані через поштову форму з картою. Також публікуються прогнози щодо першого співу японського соловейка та першої появи ластівки міської.
Чудово, що звуки, які чуєш під час звичайної прогулянки без спеціального спорядження, можуть допомогти науці. Цієї осені я хочу пошукати червоний хвіст горихвістки даурської.
Джерело: Bird Research
Щороку я чекаю на підсумки EuroBirdwatch, і огляд BirdLife цього року варто прочитати. 3–4 жовтня взяли участь понад 23 000 людей, 28 партнерів BirdLife провели 927 заходів у Європі та Центральній Азії, а учасники зафіксували 4,8 мільйона птахів на осінніх міграційних маршрутах. Дані зібрала, проаналізувала й оприлюднила BirdLife Словаччина.
Підсумки по країнах вражають. BirdLife Фінляндія зафіксувала 1,6 мільйона птахів, BirdLife Швеція — 742 877, а MME/BirdLife Угорщина — 628 635. Три найчисельніші види: білощока казарка (750 000), звичайний шпак (515 000) і зяблик (428 000). Угорщина лідирувала також за кількістю заходів (176) і учасників (3 807), далі йшли Швейцарія за учасниками (3 414) та Греція (2 800). Голландська Vogelbescherming Nederland провела 150 заходів, поступаючись лише Угорщині.
Цікаві спостереження й роблять такі списки захопливими. Червоногорлий щеврик, щеврик Річарда та оливковий лучний щеврик з'явилися в Бельгії, Данії та Нідерландах, а жовтобрива кропив'янка — у Данії, Швейцарії та на Мальті. Греція повідомила про 73 і більше гусей-пискуль та єгипетських грифів, в Італії зафіксовано орла Бонеллі та чирка-марморку, а Скандинавія дала коростеля Палласа, бігуна кремового та вівсянку чорноголову. У Туреччині нарахували 1 128 малих орлів-змієїдів, а до списку Іраку увійшли іракський тимелія, куріпка Сісі, лиска сірокоронна та далматинські пелікани.
У статті також згадано попередні роки для порівняння: у 2023 році понад 15 000 учасників і 3,52 мільйона птахів, у 2025-му — понад 27 000 учасників. Тому участь цього року трохи менша, ніж минулого, хоча кількість птахів — найвища з наведених цифр.
Мені подобається, що така проста справа, вийти й полічити, складається в картину всієї міграції. І це нагадує, що саме звичайні птахи, гуси, шпаки й в'юрки, і творять ці підсумки.
Джерело: BirdLife International
