Well Dweller: метроїдванія від однієї людини, що пробилася до несподіванок року

Я не стежив за Well Dweller і, судячи з того, що читаю, був не один такий. У цій метроїдванії ми керуємо Ґліммером — маленькою чорною пташкою, яка живе з родиною на дні криниці. Коли жорстока королева наказує переловити всіх птахів, щоб пошити собі сукню з їхнього пір'я, Ґліммер хапає гігантський сірник як зброю і вирушає рятувати рідних крізь королівство на межі занепаду. Уже самою цією зав'язкою гра мене підкорила.

Огляд, який я прочитав (гру проходили на PS5 Pro), передусім хвалить плавність керування та темп, з яким з'являються здібності: встромляти сірник у стіну, ковзати, дертися або стрибати між стінами. Крім того, безкоштовне швидке переміщення з таборів робить повернення пройденим шляхом захопливим, а не виснажливим.

Боси, схоже, — найкраще в грі; окремо відзначають бій, у якому на другій фазі керування інвертується, і зроблено це дуже майстерно. Художній стиль, натхненний ілюстрованими казками, та саундтрек доповнюють картину.

Серед мінусів називають малу різноманітність базового бою та дуже доступну складність. Попри це, гра отримує 91/100 і вважається однією з головних несподіванок року. А найбільше мене вражає те, що це робота однієї людини — Кайла Томпсона (Kyle Thompson).

Джерело: La Razón