Yapay zeka kodlama ajanları üzerine bugüne kadar okuduğum en ilginç verilerden biri bu oldu: daha fazla kod, otomatik olarak daha fazla yazılım demek değil.
Harvard'dan Fiona Chen ve James Stratton'ın çalışması, 2021'den Mart 2026'ya kadar 700'den fazla yazılım şirketinde 700 binin üzerinde çalışana ait verileri ve 300 milyon iş olayını incelemiş. Kodlama ajanları devreye girdikten sonra toplam kod satırı ortalama yüzde 30, commit sayısı yüzde 20, pull request sayısı yüzde 23 artmış.
Ama asıl soru şu: iş bitiyor mu? Jira gibi araçlarda takip edilen hata, görev ve özelliklerin tamamlanma oranında istatistiksel olarak anlamlı bir değişiklik görülmemiş.
Darboğaz kod incelemede. Bir pull request'in gönderilmesinden ana kod tabanına alınmasına kadar geçen süre yüzde 49 uzamış. Değişiklik istenen pull request oranı neredeyse iki katına çıkmış, pull request başına yorum sayısı yüzde 35 artmış, kod inceleyen çalışanların oranı da yüzde 14 yükselmiş. Yani yazma tarafında kazanılan hızın önemli bir kısmı inceleme ve düzeltmede geri harcanıyor.
Şirketler bunu da yapay zekayla çözmeye çalışıyor: Mart 2026 itibarıyla incelenen şirketlerin yüzde 80'i bir tür yapay zeka kod inceleme aracı kullanıyormuş. Yine de inceleme yorumlarının sadece yüzde 23,3'ü ajanlardan geliyor ve ajanlar pull request'lerin yalnızca yüzde 10,8'ine katkı veriyor; işin büyük kısmı hâlâ insanlarda. Aktif çalışan sayısında da, en azından incelenen dönemde, anlamlı bir değişiklik bulunmamış.
Verilerin Mart 2026'da bittiğini, araçların o tarihten beri geliştiğini de not etmek lazım. Ama benim çıkardığım ders net: verimlilik için sadece kod yazma süresini değil, inceleme, hata düzeltme ve entegrasyonu da hızlandırmak gerekiyor.
Ars Technica'daki haber:
https://arstechnica.com/ai/2026/10/ai-coding-agents-generate-more-cod…
Çalışmanın PDF'i:
https://fion.ac/jellyfish.pdf
Kaynak: DonanımHaber
Як людина, яка щодня працює з кодом, 2025 рік приніс мені значні зміни. Інструменти програмування на основі штучного інтелекту перестали просто допомагати мені доповнювати наступний рядок коду, а почали брати на себе реальні завдання. Якщо згадати початок року, всі обговорювали досвід використання інструментів, таких як Cursor і Copilot, для автодоповнення. Але вже в другій половині року раптово набула популярності розробка, керована специфікаціями (Spec-driven development), і репозиторії наповнилися файлами Markdown, призначеними для роботи з агентами.
Моє найбільше враження – це те, що процес програмування поступово переходить від "людини, яка керує" до "агента, який керує". Раніше ШІ лише передбачав наступний символ, а тепер він може виконувати завдання від аналізу вимог до генерації коду та перевірки результатів. Цікаво, що майже всі провідні інструменти одночасно пропонують три форми: IDE, CLI та хмарні рішення, і зрештою всі вони схиляються до концепції агентів.
Але разом з цим виникли й проблеми. Найбільш відчутною є вартість токенів: зі збільшенням обсягу завдань, збільшенням кількості викликів інструментів та постійним повторенням контексту, рахунки зростають дуже швидко. Цього року люди все частіше говорять не про те, "як написати запит (prompt)", а про "інженерію контексту" – про те, як знаходити баланс між ефективністю, продуктивністю та вартістю, і як підвищити ймовірність успішного пошуку в кеші.
Для мене, справжня переломна точка у 2025 році полягає не в тому, чия модель є кращою, а в тому, хто зможе перетворити приховані обмеження та знання, які існують у процесі розробки, на контекстні структури, які модель може розуміти та використовувати. Цінність програміста поступово переходить від "написання коду" до "визначення правил". Цей рік дійсно був дещо незвичайним.
Джерело: InfoQ
За повідомленням IT之家, 8 жовтня JetBrains у дописі в блозі оголосила про модель ШІ для програмування Mellum2.1, головна мета якої — посилити агентне програмування. Як розробник я уважно стежу за такими відкритими моделями, які можна запускати локально, тож ось основні моменти.
Модель зберігає архітектуру Mellum2: це модель змішаних експертів (MoE) на 12 млрд параметрів, з яких 2,5 млрд активних, і вона й далі поширюється за ліцензією Apache 2.0. Головна зміна в навчанні полягає в тому, що етап навчання з підкріпленням після попереднього навчання з короткого фінального кроку перетворився на основу всього навчання. Додано дані з математики, алгоритмічних змагань, наук, використання інструментів і програмної інженерії, побудовано внутрішні середовища для навчання з підкріпленням, а під час навчання було запущено мільйони пісочниць у тисячах середовищ. Перед навчанням відсіюються завдання з хибними тестами, неперевірюваними відповідями або невідповідною складністю.
За офіційним описом, модель може досліджувати кодову базу, редагувати файли й перевіряти власні зміни. Найбільше покращення стосується агентного програмування: вона знаходить першопричину тестів, що падають, пропонує виправлення і перевіряє результат. Щодо швидкості, архітектура не змінилася, але багатотокенне передбачення (MTP) робить генерацію для одного запиту приблизно в 1,6 раза швидшою. Порівняно з Mellum2, Qwen3.5-9B і Gemma 4 E4B за тих самих умов оцінювання вихідна пропускна здатність Mellum2.1 на одному H200 за високого навантаження майже вдвічі перевищує показник Qwen3.5-9B.
Модель доступна на Hugging Face і може бути розгорнута локально або на власній інфраструктурі, тож компанії можуть зберігати код і дані у своєму середовищі. Заплановано випуск версій GGUF для llama.cpp, Ollama і LM Studio, а також компонента MTP для спекулятивного декодування у vLLM.
Чекаю на версію GGUF, адже тоді звичайні розробники зможуть спробувати її на власних комп'ютерах. Що для вас важливіше в моделі для коду: точність чи вартість розгортання?
Джерело: IT之家
З допису ITmedia NEWS я дізнався, що Google анонсувала експериментальну ігрову платформу «Playground». Оголошення відбулося 7 жовтня 2026 року за часом США, і з того ж дня вона доступна в веб-браузері для користувачів у США віком від 18 років.
Користуватися нею можна, просто пишучи текстові інструкції. Можна почати з порожнього аркуша, відредагувати готовий стартовий промпт або скористатися покроковою підтримкою, а створену гру одразу можна протестувати. Зміни фізики, правил, персонажів і середовища застосовуються, якщо описати їх словами. За даними статті, досвід програмування не потрібен, але яку модель ШІ використовують, не розкривають.
Нею також можна ділитися. Оскільки вона веб-орієнтована, у гру можна грати і на смартфоні, і на комп'ютері. Посиланням можна поділитися з друзями та родиною, опублікувати гру в галереї «Explore» або залишити її приватною. Деякі жанри підтримують таблиці рекордів і мультиплеєр, а опубліковані ігри проходять перевірку безпеки за правилами спільноти Google. Функція створення ігор буде поступово відкриватися залежно від передплати Google One.
Інше оголошення — партнерство з Unity. Обидві компанії планують у 2026 році випустити новий продукт «Unity Spark», який додасть до Playground повноцінні ігрові механіки, високоякісну 3D-графіку та гнучкість середовища виконання Unity. Він також напряму під'єднається до Unity Asset Store. Зараз продукт тестують, а закрите бета-тестування має початися найближчим часом. Глава Unity зазначив, що приблизно 3 мільярди людей щомісяця грають в ігри на Unity, але багато хто з них ніколи сам не створював ігор.
Особисто мені здається, що обмін іграми, створеними промптами, та їх ігрове використання можуть стати цікавою точкою входу в програмування. Цікаво, як ви ставитеся до таких інструментів?
Джерело: ITmedia NEWS
Next написав про Pi, відкритий харнес, що щойно досяг версії 1.0.0. Для тих, хто не знайомий з терміном: харнес — це програмний шар навколо моделі ШІ, який дає їй змогу читати файли, виконувати команди або шукати в інтернеті.
Pi прагне бути мінімалістичним, але розширюваним. Він сумісний із понад 1500 моделями та варіантами, як комерційними, так і моделями з відкритими вагами, які можна запускати локально, і позиціонує себе як альтернативу Claude Code та Codex, яка не залежить від моделей Anthropic чи OpenAI. Розробники бачать у виході версії 1.0 ознаку зрілості.
У статті згадуються й нещодавні новинки: MCP-коннектори, режим «codemode» та підтримка ChatGPT. Pi Durable описаний як такий, що витримає катастрофічні внутрішні й зовнішні збої.
Варто сказати, що близько 80% тексту доступні лише передплатникам, тож я обмежуюся тим, що можна прочитати публічно. У коментарях кілька читачів порівнюють Pi з OpenCode: один вважає його дуже легким, але складнішим у налаштуванні, особливо для MCP, інший згадує варіант Oh-My-Pi. Автор також анонсував статтю про встановлення та використання.
Мене цікавить ідея відокремити харнес від моделі: можна змінити модель, не змінюючи інструмент. Залишається побачити, чи витримає простота Pi, коли сценарії використання ускладняться. А ви яким харнесом користуєтеся щодня, коли пишете код із ШІ?
Джерело: Next
Xataka розповідає історію, в якій поєднуються програмування, ШІ та чимало суперечок. Ще кілька днів тому ArtCraft була платформою для генерації зображень і відео за допомогою ШІ. Учасник команди Брендон Томас оголосив, що за допомогою вайб-кодингу створив відкриті замінники для семи застосунків Adobe, написані мовою Rust: PhotoCraft (Photoshop), VectorCraft (Illustrator), FilmCraft (Premiere Pro), LightCraft (Lightroom), PdfCraft (Acrobat), EffectCraft (After Effects) і DesignCraft (InDesign).
Вони поширюються для Windows, macOS і Linux, а також доступні з ArtCraft. У статті зазначено, що Adobe ніколи не пропонувала професійних творчих інструментів для Linux, тож ця прогалина відчутна.
Колега автора кілька днів тестував PhotoCraft: базові функції працюють, інструментів ШІ з Photoshop немає, а застосунок займає дуже мало місця. Проте поки що він не замінює оригінал. Самі розробники визнають, що проєкт на дуже ранній альфа-стадії: бракує близько двадцяти інструментів ШІ та генеративних функцій, глибини в типографіці та професійних робочих процесах, а також сумісності з плагінами.
За словами розробників, підхід — clean-room: вони спираються на публічні специфікації та спостережувану поведінку програм, без власного коду чи ресурсів. PhotoCraft може відкривати файли PSD, бо Adobe опублікувала ці специфікації. В мережі ходить недоведене припущення, що програми Adobe було декомпільовано.
Xataka також нагадує про проблеми вайб-кодингу: код, згенерований ШІ, може бути важким для налагодження й містити те, що людина-програміст ніколи б не написала. В особистих застосунках це менш серйозно, ніж у великих проєктах. Я вважаю це слушним застереженням. Як безкоштовні альтернативи автор називає Affinity, GIMP і DaVinci Resolve. Чи довірили б ви застосунку, створеному таким чином?
Джерело: Xataka
Я прочитав аналіз Саймона Бісона в Computer Sweden: Microsoft підняла Rust до внутрішнього статусу Tier-1, тобто на один рівень із C#, TypeScript і C. Цей статус вимагає, зокрема, повноцінного набору інструментів та інтеграції з Windows і Azure.
Тло таке: Марк Руссинович, технічний директор Azure, наголошував, що безпека пам'яті в Rust є важливою частиною стратегії безпеки Microsoft, а сама Microsoft була одним із засновників Rust Foundation. Гостьова стаття на сайті Rust Foundation пояснює, як Rust пов'язаний із Microsoft Visual C (MSVC) для безшовної сумісності мов.
Найконкретніше — новий бекенд компілятора Rust, rustc_codegen_utc. Він використовує бекенд Visual C, тобто DLL під назвою C2.DLL, і передає файли .OBJ компонувальнику MSVC. Перевага в тому, що Rust може скористатися наявними напрацюваннями Microsoft щодо безпеки й стабільності, а код на Rust і C стає сумісним. Microsoft називає цей бекенд придатним для продакшну й каже, що його використовують понад сотня внутрішніх проєктів на Rust. Втім, він поки що лише внутрішній, а компанія натякнула, що інструменти можуть стати відкритими, але строків не назвала.
Для тих, хто працює поза Microsoft, картина приземленіша: підтримка Rust у VS Code йде через rust-analyzer, для збирання досі потрібні MSVC C Build Tools, а крейт windows від Microsoft дає прямий доступ до API Windows. Порада статті — для вивчення розробки під Windows на Rust почати з уже наявних інструментів.
Особисто мені цікаво, що така велика компанія вкладається в те, щоб не підтримувати дві окремі команди компіляторів. А для чого ви використовуєте Rust?
Джерело: Computer Sweden
На Computable я прочитав огляд звіту Linux Foundation «2026 State of Open Source in Europe». Це п'яте видання, його презентували на Open Source Summit Europe у Празі. Головна думка зрозуміла: одне лише використання open source не дає контролю. Потрібно робити внесок і брати участь у прийнятті рішень.
Цифри показують, де виникає тертя. Для 94% європейських організацій цифровий суверенітет важливий для технологічної стратегії, а для 61% — дуже важливий. Європейські розробники роблять майже 40% внесків у інфраструктурні проєкти на кшталт Kubernetes та OpenStack, але багато організацій обмежуються використанням. 31% не має формальних рамок для управління open source. Ті, що мають, повідомляють про віддачу понад вчетверо від інвестицій, а ті, що не мають, — 3,6 раза.
Йдеться і про інструменти ШІ для програмування: 94% користуються генеративними інструментами для кодування або тестують їх, три чверті вважають, що вони підвищують цінність open source, а 48% через це використовують його більше. Майже половина підтримує внутрішні форки, що коштує в середньому 311 годин на 9,5 форків за цикл випуску.
Мене вражає, що на вершині Agentic AI Foundation переважно американські компанії, як-от AWS, Anthropic, Google, Microsoft і OpenAI. На рівні Gold з Європи лише Suse і Ericsson. Тим часом Єврокомісія готує пакет технологічного суверенітету приблизно на 2 мільярди євро.
Thierry Carrez з Linux Foundation Europe вважає, що open source допомагає залежати менше, але лише за активної участі у відкритих структурах управління. Як розробник, я з цим згоден: один pull request іноді має більший вплив, ніж політичний документ. А як у вас?
Джерело: Computable
Річард Спід із The Register пише про компанію ArtCraft, яка додала до своєї колекції застосунків на Rust альтернативи Word, Excel і PowerPoint. Компанія називає їх clean-room переписуванням пропрієтарного ПЗ, а проєкти під час розробки значною мірою спираються на Claude. У її репозиторіях на GitHub є також проєкти за зразком Photoshop, Illustrator і Premiere Pro.
Рецензент запустив WordCraft, альтернативу Word, на Surface із процесором Arm і вказав, що все працює добре. Він схожий на Word, але кнопки, значки та зображення інші. Проєкт перебуває на стадії pre-alpha; ArtCraft оцінює сумісність функцій із Word приблизно в 62 відсотки, а рецензент радить не використовувати його у продакшені. Дорожня карта визнає, що тестування сумісності з реальними файлами DOCX ще не почалося, а діаграми, SmartArt і вбудовані об'єкти OLE не підтримуються.
Щодо ліцензії, WordCraft поширюється під подвійною ліцензією MIT або Apache 2.0. Словник правопису та перенесення слів використовують список слів Moby Hyphenator II від Грейді Варда, який належить до суспільного надбання. ArtCraft стверджує, що все створено на основі публічних специфікацій і спостережень, а ресурси або оригінальні, або мають відкриту ліцензію. The Document Foundation, яка розробляє LibreOffice, відмовилася від коментарів, Microsoft підтвердила отримання запиту без подальшої відповіді, а Adobe не прокоментувала проєкти креативних застосунків.
Ніл Браун із decoded.legal розповів газеті, що юридична позиція залежатиме від юрисдикції, розробники можуть стверджувати, що їхня незалежна реалізація не порушує прав, але за такої ваги суперечка може дійти до суду.
Мене цікавить не сама заява, а швидкість: невелика команда, яка використовує інструмент для програмування з ШІ, може випустити впізнаваний офісний пакет, недороблений, але достатньо придатний для тестування. Відкритими лишаються питання якості, супроводу та юридичного боку. Хотів би почути, що думають інші, хто пише код із ШІ-асистентами, про такі заяви щодо «clean room».
Джерело: The Register
На сайті технологічного порталу я прочитав, що OpenAI анонсувала нову функцію ChatGPT під назвою «Розумний інтерфейс» (Intelligent UI), яка з'являється разом із моделями GPT-6. Суть у тому, що відповідь більше не обмежується текстом: усередині самої розмови текст може поєднуватися з інтерактивними візуальними елементами.
Підтримуються ілюстрації, діаграми, графіки, форми та інтерактивні кнопки. За даними статті, яка посилається на блог OpenAI, GPT-6 навчили розпізнавати ситуації, коли інтерактивний елемент краще за текст, і як розмістити його у відповіді.
Серед прикладів — ілюстрація семишвидкісного велосипеда з кнопками, які дозволяють обрати деталь і побачити про неї інформацію, зображення кісточок маджонгу, згруповані у прокручувані набори, а також невеликі інструменти: калькулятор пенсійних заощаджень і засіб для поділу рахунку між кількома людьми. Щодо моделей, GPT-6 Sol доступна передплатникам вищих тарифів, а передплатники Go і безкоштовні користувачі отримують Luna — ефективнішу модель. У статті також йдеться про покращений веб-пошук, швидші часткові відповіді під час збору інформації та кращий опір спробам обійти навчання безпеки.
Думаю, цей крок важливий для розробників, бо він наближає чат до невеликого застосунку, який створюється на запит. Відкрите питання: чи справді кнопки допоможуть більше, ніж добре написаний текст? Буду радий почути вашу думку.
Джерело: Технологічний портал
Після п'яти років тиші Bootstrap знову рухається: співзасновник Марк Отто оголосив про першу альфа-версію Bootstrap 6, повідомляє heise developer. Мені це цікаво, адже фреймворк з'явився в оточенні Twitter і з 2011 року є відкритим.
Цифри показують, наскільки великим став Bootstrap: за даними проєкту, понад 1,75 мільярда встановлень. Водночас його частка ринку зменшується. За даними W3Techs, на початку серпня 2026 року Bootstrap використовували 13,8% усіх вебсайтів, тоді як у грудні 2025-го — 15,3%. У нових проєктах Tailwind CSS набирає обертів.
Команда орієнтується на сучасні браузери: Chrome і Edge від версії 130, Firefox від 132, Safari від 18. Для цього Bootstrap 6 використовує такі можливості, як автоматичне перемикання світлої та темної теми, нативні діалогові вікна та макети, що вирівнюються за навколишніми елементами, а не за вікном. Кольори, відступи та радіуси заокруглення переважно керуються CSS-змінними, зокрема й під час виконання. Назви класів наближено до Tailwind: .d-md-none стає .md:d-none, а .col-lg-6 — .lg:col-6. Акордеони працюють без JavaScript.
Особливо примітна частина про ШІ: документація доступна у вигляді llms.txt і llms-full.txt, а в репозиторії є файли навичок, які мають допомагати ШІ-агентам, зокрема з міграцією.
За статтею, наявні сторінки не можна просто перемкнути. Bootstrap 5 поки що підтримується, а перед завершенням підтримки вийде оновлення до 5.4.0. Версія 7, за очікуваннями, з'явиться значно швидше. Хто з вас ще використовує Bootstrap, а хто вже перейшов на щось інше?
Джерело: heise online
Цього тижня мене зачепила новина від XYZ: Politechnika Wrocławska та Нижньосілезький центр онкології, пульмонології та гематології створюють ШІ-платформу для охорони здоров’я. Не черговий чат-бот, а базову модель, яка поєднує документацію, результати аналізів, знімки та траєкторію лікування.
Починають із раку легень — DCOPiH щороку веде понад 1,4 тис. нових пацієнтів і має добре описані дані. Система має стежити за повнотою документації перед консиліумом, вказувати на прогалини й не давати пацієнтові «випасти» між обстеженнями. Рішення й далі ухвалює лікар; ШІ має повернути йому час біля хворого, а не думати замість нього.
Технічно мене цікавить федеративне навчання: дані залишаються в лікарні, а до спільної моделі потрапляють лише результати тренування. Основою має стати досвід роботи з польською моделлю PLLuM, але зі справжньою медичною мовою та мультимодальністю.
Перший прототип — упродовж найближчих місяців. Якщо проєкт вийде за межі Нижньої Сілезії, він може стати одним із найважливіших польських ШІ-проєктів, про які варто говорити без маркетингового шуму.
Джерело: XYZ
