Моя подорож у світ модульних синтезаторів: від Eurorack до створення власного звучання.

Останнім часом мене захопило створення власних звуків, і я натрапив на чудову статтю про те, як модульні синтезатори знову стають популярними. Виявляється, те, що в 70-х роках здавалося надто складним, сьогодні стало серцем домашніх студій — завдяки стандарту Eurorack, який популяризувала компанія Doepfer. Достатньо корпусу, блоку живлення та кількох модулів, щоб створити інструмент, якого більше ні в кого немає.

Мені найбільше подобається фізичний аспект цього. Замість того, щоб натискати на пресети, я з'єдную осцилятор з фільтром кабелем jack 3,5 мм і чую, як напруга CV і сигнал Gate оживляють звук. Навіть такі творці, як Ганс Циммер або Junkie XL, використовують цілі стіни модулів для створення кінематографічних звуків, які неможливо відтворити звичайними плагінами.

Я почав з малого: VCO (генератор низькочастотних коливань), фільтр VCF, підсилювач VCA, обгортка EG (генератор огинаючої) і вільний LFO (генератор низькочастотних коливань) для модуляції. Цього достатньо, щоб створювати баси, ліди та органічні шуми. Потім я додав цифрові модулі з гранулярним синтезом — поєднання теплоти аналога з точністю цифри дає дійсно унікальні текстури.

Мене найбільше захопили ймовірнісні секвенсори та генеративна музика в стилі Caterina Barbieri: система грає сама, а я лише керую нею. Хорошим і безкоштовним першим кроком є VCV Rack, де можна потренуватися з патчами, перш ніж витрачати гроші. Початкові інвестиції становлять кілька тисяч злотих, але кожен наступний модуль — це нова історія.

Джерело: Skaldowie.pl