Мініатюрні сцени Франка Кунерта: одна деталь завжди трохи не на місці

Німецький фотограф Франк Кунерт з дев'яностих років створює й фотографує архітектурні мініатюрні сцени. designboom щойно опублікував гарний профіль його роботи, і мені згадалося, що сцена в масштабі ляльковий хатки може вмістити цілу історію.

Його сцени приблизно від масштабу 1:12 до 1:43, зроблені вручну, переважно з легкого пінопласту. Кожна отримує підлогу, вікна, меблі, пофарбовані поверхні та черепичні дахи, перш ніж Кунерт налаштує світло й сфотографує її. Секрет у тому, що звичайні будівлі містять рівно одне трохи хибне конструктивне рішення: бігова доріжка огинає стадіон, але одна смуга провалюється в підземні сходи; вузька квартира втиснута під автомагістральним шляхопроводом; готель, де гості піднімаються до номерів драбинами, прикріпленими до зовнішньої стіни.

Кунерт здобув фахову освіту фотографа й починав із пейзажів, перш ніж перейти до студійних мініатюр. У ранніх сценах були глиняні фігурки, які він прибрав, коли архітектура стала реалістичнішою, залишивши, скажімо, покинутий склянку, щоб створити враження, ніби хтось щойно був тут. Він сприймає ці сцени як театральні декорації, у яких глядач може проєктувати власні думки, а масштаб дозволяє порушувати правила, яким підкорилася б будівля в натуральну величину.

Його процес повільний. Ідеї можуть місяцями, а то й роками лежати в альбомі для ескізів, а іноді він починає будувати ще до того, як остаточна композиція визначена. Особливу увагу він приділяє зістареним поверхням, адже вони роблять сцену правдоподібною раніше, ніж помічається дивність. Під гумором часто ховається темний підтекст про людські сподівання, невдачі та тимчасові рішення. Серед згаданих назв — «Underpass», «Balconia» і «A Room with a View». Його сайт — frank-kunert.de.

Джерело: designboom